Ліберальна Російська імперія

У численних висловлюваннях «хороших росіян», що лунають у медіапросторі, автору чується вселяюча тривогу нотка. Аж надто легко вони заглядають наперед, у гіпотетичний післявоєнний період. І запросто обговорюють модель післявоєнного устрою країни, де модифікованому «російському світу», як і раніше, приділяється превалююче місце. «…і тоді українці зрозуміють і пробачать російський народ; оновлений російський народ знову зможе дружити з українцями, по суті ж ми народи-брати; всім корінним народам Москвою буде запропоновано можливість увійти до нової вільної федерації». Коротше кажучи, зворушлива впевненість галустянівського Бородача звучить у цих словах: «Зрозуміти і пробачити! Адже не всі ж росіяни підтримували війну»! А потім вони милостиво нададуть можливість нацменам знову поставити собі на голову чобіт освіченого московського господаря. А коли цим «хорошим» виставляють жорсткий аргумент – ми зможемо вас сприймати без страху та ненависті тільки після, висловлюючись по-путінськи, «розкасації» Росії, її демілітаризації, денуклеаризації, виплати репарацій, суду над військовими злочинцями… Тут російські ліберали починають лякати весь світ неминучим хаосом на теренах країни, втратою контролю над ситуацією з інфернальними для світу наслідками у разі обрання такого шляху.

Добре, повіримо на кілька хвилин у пропоновану російську модель майбутнього. Як можуть складатися відносини Росії з українською державою? А що буде кардинально нового у стосунках із корінними народами? Хороші росіяни їх уже по-новому, по-хорошому гнатимуть під ярмо і ставитимуть у стійло на благо оновленої Імперії?

Щиро кажучи, автор вважає, що росіяни – і добрі, і погані – зараз самі цього остаточно не знають. А татари з башкортами знають, і ерзяни з мокшанами здогадуються, і чуваші з удмуртами… Та й інші малі народи, коли замислюються, то приходять до єдиної думки: знову підпорядковуватимуть, засовуватимуть, як кішку в чобіт, у гарний новий федеративний договір. Такий самий, як пропонував М. Горбачов. Або такий, як розробляв-розробляв, та не встиг остаточно розробити Б. Єльцин. Або той, що пророкують сьогоднішні російські ліберали на кшталт М. Ходорковського з Г. Каспаровим, або І. Пономарьов з О. Навальним. Та чи ж мало «хороших росіян» пропонують сьогодні повітряно-кришталеві проекти перебудови Росії! Але корінні народи, що борються за суверенітет, уявляють собі перспективу такого процесу наперед: усе буде, як було… Спочатку солодкі обіцянки, потім, рано чи пізно, влада з рук м’якотілих російських лібералів переходить до рук жорстких і крутих хлопців, які чітко знають, чого їм треба від життя, і не бояться заради матінки-Росії забруднитися кров’ю. На місцях у керівництві теж незабаром виявляються згодні з цими «новими росіянами-2» нові національні кадри і відновлення оновленої імперії не за горами!

У росіян по-іншому не виходить. Раніше не виходило, і тепер, хоч як намагайся, не вийде. Причина проста: зі вкрадених на заводі деталей зібрати самовар не вийде, вийде зібрати лише кулемет. Тому що завод випускає зовсім не самовари. Так і з російських імперців не зліпити справжнього ліберального демократа, доки вони не перестануть бути «російськими», доки не переродяться у московитів, сибіряків, інгерманландців, громадян Якутії, далекосхідників, калмиків… У нормальних людей, які живуть за нормальним людським принципом.

І таке питання: а як ви собі уявляєте перемогу Росії? Що задавлять Україну і росіянам усе пробачать? І дозволять далі хуліганити на земній кулі? І нехай Росія у своїй зоні впливу війни влаштовує, Китай – у своїй, Іран із Північною Кореєю теж нехай свої Гулаги для сусідніх народів готують… А європейські демократії можуть нервово курити осторонь і в жодному разі не втручатися. Тільки хто ж у такому світі жити зможе? Ніхто не зможе, воюватимуть і відбиватимуться всім світом від перспективи імперського тоталітаризму. Це точно буде шлях до Третьої світової!

Ви скажете, що це боляче – всі ці «де»: денуклеаризація, дешовінізація, демілітаризація тощо. Народ страждати буде, країну назад відкине, все знову будувати доведеться. Ага, а коли в середній під’їзд житлової дев’ятиповерхівки ракетою? А коли по автобусній зупинці? По автовокзалу чи торговому центрі? Це все можна було заради високої мети і тільки внаслідок натовської провокації, так? А занапастити тисячі чоловіків із російської глибинки та національних околиць, кинувши під танки та кулемети заради величі Імперії? Ні, краще все-таки йти на болючі реформи та надавати свободу народам, які борються за свої державність і суверенітет.

Ні, ні, ніяких «оновлених Росій» із новими федеральними договорами! Не вірте! Тільки в небуття цю прокляту, вічно вагітну імперією країну! У пекло!

А наше з вами завдання на цьому етапі боротьби за національний суверенітет – усіма способами демонструвати усьому світу, що Росія – це не тільки Москва та російська ліберальна опозиція, це й незалежні національно-демократичні рухи корінних народів РФ. Роботи тут маємо багато: шукати і знаходити людей, здатних представляти свої республіки за кордоном, працювати зі спонсорами, які підтримують цілі національної революції, відкривати представництва у різних столицях, створювати центри мовлення. Доносити до свідомості всього світу послання своїх народів: «Ми є, ми прагнемо свободи!» Ці локальні центри стануть місцями контактів із представниками ЗМІ, політиками, урядовими функціонерами, цивільними активістами, організаціями діаспори.

Світ повинен дізнатися, що на території загниваючої Ресурсної Імперії живуть не лише росіяни, винні у розв’язанні агресивних воєн, а й інші народи, зацікавлені у перетворенні країни на основі демократичних принципів, закріплених у Статуті ООН. І ці народи зовсім не мріють влаштовувати війни та хаос на своїй території чи брати за горло весь світ, шантажуючи його атомним апокаліпсисом. Їхня мета – жити у мирі та дружбі в сім’ї цивілізованих держав!