Куди далі?

Думаю, багато хто помітив, як змінилася тональність російських говорющих голів – від пропагандистів до політекспертів. Справи йдуть погано, мимоволі доводиться замислюватися над варіантами розвитку подій. Прогнози стали включати і можливу поразку у війні з Україною. Таке розглядається як крайній варіант, нарівні з Апокаліпсисом. Як несерйозний і малоймовірний феномен. Так і виходить, що з одного боку, на власні очі спостерігають у ході «СВО» навіть не хаос, а параноїдальну послідовність божевільних кроків верховного головнокомандувача, а з іншого – сподіваються, що все якось само собою розсмокчеться. 

Російський підхід у плануванні – це замінювати аналіз та розрахунок мріями.

Чехов, описуючи російського інтелігента, показував своєрідні риси останнього – інтелект навпіл із безвіллям. Погляньте, яка картина виходить. На чолі країни параноїк, у якого злої волі хоч греблю гати, готовий на застосування тактичної ядерної зброї у війні з Україною, а в самій країні – безвільний народ із мрійливою інтелігенцією, яка чекає, коли вагітність сама собою розсмокчеться. А країна вагітна заколотами та потрясіннями.

Припустимо, весняний наступ, необхідний Путіну, йому вдасться… Що тоді? Цивілізований світ відступиться, перестане підтримувати Україну та зніме санкції? Дуже малоймовірно, оскільки перемога Путіна з подальшим приєднанням частини української території є відстроченою катастрофою для всієї світової цивілізації. Це карт-бланш для інших диктаторів, які бажають повоювати та перекроїти карту світу. Сі Цзіньпін, Ердоган, Кім Чен Ин, не кажучи вже про десятки арабських та африканських недодиктаторів, дуже швидко заявлять: «Отже, і нам так можна!» І все покотиться до шайтана під гору! Китай буде вирішувати питання з Тайванем, Ердоган із Сирією, Великий Товстий Кореєць на букву «И» кинеться розбиратися з земляками на Півдні, бажаючи приєднати, як донора, потужну економіку Республіки Корея… Навряд чи таке може бути допущено з боку «колективного Заходу». У такому світі для цивілізованої Європи та сильної Америки вже не знайдеться місця, тому вони на таке точно не підпишуться навіть під страхом тактичного ядерного вибуху. До речі, НАТО з Америкою мають продумані ходи і на такий випадок. Ви пам’ятаєте обурення БД (Бункерного Діда) щодо страти американцями у січні 2020 р. іранського генерала Касема Сулеймані, командувача КВІР? Ну, того, що все Америці погрожував. Цільовий авіаудар – і немає генерала! Очевидно, і нашому «вождеві» натякали на можливе застосування персонального рішення у разі повного «зриву різьби». 

Захід добре уявляє загрози, ясно бачить карту подій, побоюється їхнього апокаліптичного розвитку, намагається максимально його уникати, але не виключає цілком гіршого варіанту. І, мені здається, перестав себе обманювати, у дусі Ангели Меркель, щодо Путіна та Росії.

Можливо, чутки про нещодавні таємні «консультації» американських переговорників із кремлівськими «довіреними особами» не така вже неправда. Чому і цілком вписується в логіку подій їхня оцінка як «останнього американського попередження» біснуватому БД. Ймовірно, виставлені Путіним хотілки переконали американських «довірених осіб» у відсутності у БД бажання вести серйозні переговори, виходячи з реальної оцінки ситуації. У хід пішли звичайні гебістські брехня, демагогія та погрози перетворити світ на ядерний попіл. Ну, американці підтвердили діагноз. А потім, можемо припустити, було продиктоване холодним розумом рішення переходити від тактики «стримування» на фронті до тактики «вигнання» військ ЗС РФ із території України. Тому на допомогу ЗСУ підуть важка бронетехніка, далекобійні високоточні боєприпаси, інші необхідні українцям для наступу, озброєння й амуніція. Рамштайн у майбутньому може розглянути питання поставки літаків для ВПС ЗСУ. Як сказав екс-прем’єр Великої Британії Борис Джонсон, який нещодавно прибув до США для переговорів з високопоставленими політиками: «Українцям потрібно дати все необхідне і якнайшвидше – це буде найкращим рішенням для України, США і збереже кошти американських платників податків».

Прагматики в Росії це розуміють, але зробити нічого не можуть, адже верхівка країни поголовно замазана кров’ю та пов’язана круговою порукою. Прогнозовані проблеми економіки РФ, як наслідок переведення їх у режим імпортозаміщення і військово-рейкового (негативного) розвитку, плюс наростаючі загрози із боку національно-визвольних рухів корінних народів посилюють тривоги московської правлячої еліти.

Думаю, як варіант взаємовідносин із цивілізованим світом вони розглядають «спуск ситуації на гальмах». Може, БД якось сам угамується від втоми, фізіологічний ресурс його, дасть Бог, не вічний… Потім, із БД чи вже іншим мудрим керівником, демонструючи «непохитність», можна буде почати потроху відповзати, виторговуючи поступки.

Безмежні підземні океани нафти, незмірні підземні запаси газу, безкраї поля картоплі і незліченні мільйони російських ідіотів – ось головна зброя Федерації, на яку робиться військова ставка у Москві. 

У майбутньому процесі виживання цей самий «ресурс» стане головною підпорою економічно ослабленого кремлівського режиму. Ну, і, зрозуміло, телевізор, який розповість про велику перемогу БД і Росії у війні з НАТО та про повоєнні труднощі, які доведеться подолати під мудрим керівництвом уряду. Потрібно лише трохи потерпіти, затягнувши пояси, і все закінчиться, ви тільки не заважайте і залишайтеся, як і раніше, аполітичними та мовчазними.