Хабіров пише, що від батальйону імені Шаймуратова залишилася тільки жменька

Пише з гордістю, що їх тримали під Бахмутом 5 місяців — поки від них мало що залишилося. Таке ось «своїх не кидаємо».

До речі, хоч хтось бачив ці медалі башкортською чи такі ж медалі в інших республіках іншими мовами? Вони закликають нас до армії у тому числі й національними мовами. Але на медалях та орденах цих мов немає. До певної міри це і добре (менше народу заманять), але все-таки це показує їхнє ставлення до мов корінних народів.

Чи думав хоч один башкорт, вмираючи десь у полі після бою з військами московитів, що якісь з його нащадків продаватимуться за цю брязкальце, де чужою мовою майже написано «вірний раб»?