Чи варто цілувати диявола під хвіст?
«Та почитую іноді, сміюся. Найідіотськіший російськомовний канал про Поволжя. Приречена на провал ідея з Ідель-Уралом. Успіхів цим партизанам та 2400 їхнім послідовникам», – написав один із адмінів Телеграм-каналу «Сердита Чувашія». Зневага адміністрації «Сердитої Чувашії» викликана тим, що вони виступають не за розпад РФ і незалежність, як «Вільний Ідель-Урал», а за «новий» варіант федерації, яка начебто має бути влаштована «інакше», ніж нинішня недоімперія. І ось на одного з адмінів «Сердитої Чувашії» Семена Кочкіна завели кримінальну справу – за дискредитацію ЗС РФ.
Дотримуючись логіки вірнопідданого Єдиної і неподільної Росії Семена Кочкіна, котрий нині перебуває в сумнівному статусі кандидата в політзеки, головне не цілісність ідеї, не її кінцева мета і не реальність шляхів досягнення цієї, а зовсім інше… «А що?» – запитаєте ви, шановний читачу. А тираж газети, відвідуваність каналу, кількість кліків і підписників, ось що! І щоб усе тихо було, без потрясінь, без жертв, коротше кажучи, без усього цього сотання нервів. Начебто правильна логіка нормального рандомного філістера з імперської глибинки: сиди собі у своїй Чувашії, знай пописуй статейки на захист екологічних об’єктів, збереження традицій національного ремесла з вирізування ложок, агітуй за охорону білих єдинорогів і створення «демократичної Росії». І канал відвідуватимуть абсолютно безпечно, читатимуть редакційні меседжі абсолютно спокійно, висловлюватимуться на форумах абсолютно байдуже, і головне… Головне – абсолютно безпослідовно, тобто навіть без гіпотетичного виникнення будь-якої зовнішньої загрози.
За всієї поваги до шановного борця за реальне перетворення Баби-Яги на Василину Прекрасну хочу зауважити: щось у «Сердитої Чувашії» не зрослося! Десь високошановані шанувальники чарівних метаморфоз у російській політиці дали маху! І дали ґрунтовно! А як же інакше? Якщо людина творчих устремлінь щосили, на повну зарплату, бореться за поступове, мирне і безкровне перетворення російського імперського лайна на федеративне повидло народних демократій, то відповіддю слід очікувати захоплення з Метрополії, повної підтримки від держапарату, в муках здираючого з себе шкіри деспотії та тоталітаризму, а на ділі…
А на ділі – за комір і на цугундер! Не зрослося! От гад, не проканало! Такі красиві чарівні замки, така знемога душі та благорозчинення. Будьхто тут закричить: «Тварюки ви імперські, узурпатори тоталітарні, будьте ви зі своєю Оновленою Імперською Федерацією тричі…» Стоп, стоп, ні, не можна так! Ні в якому разі! Перепрошую, трохи дурницю не ляпнув! Ледве все не зіпсував! Яка там імперія з Федерацією, яка революція з перебудовою! Читачі ж розбіжаться, якщо курс поміняти і перестати писати чудові поеми про безгрішне оновлення. Ось що для нас найголовніше, за що нам боротися треба? Правильно – читачі, кліки, підписники. Та за них, щоб їм сподобатися, можна самого Диявола (ВВП) під хвіст цілувати та прицмокувати! Адже «Сердита Чувашія» – це величина, це ім’я! А ідеї революції ви, будь ласка, «Вільному Ідель-Уралу» залиште, нехай і далі борються і людей смішать. Ха-ха-ха, своїх 2400 осіб підписників.
Напишіть відгук