Через російське вторгнення в Україну в Казахстані пролунали заклики вийти з ЄАЕС

Експертне співтовариство Казахстану називає вступ своєї країни до координованої Москвою ЄАЕС фатальною помилкою на тлі зловмисних дій Росії. Про це пише казахський аналітик Канат Алтинбаєв.

Економічні удари, які послідували за вторгненням Росії в Україну, зумовили до закликів у Казахстані покинути очолюваний Москвою Євразійський економічний союз (ЄАЕС).

До цього об’єднання входять Росія, Казахстан, Киргизстан, Вірменія і Білорусь.

З того часу, як російський президент Володимир Путін розпочав кривавий напад на Україну 24 лютого, західні столиці виключили Москву з глобальної фінансової системи, кинувши російський рубль у вільне падіння та поставивши країну на межу дефолту.

Ефект від санкцій, який вплинув на російську економіку, зокрема, заморожування $300 млрд валютних резервів Росії за кордоном, вже дуже відчутний.

Російський банківський сектор та фінансова система паралізовані, а рубль обвалився. Сьогодні Росія ризикує оголосити дефолт за боргами вперше за десятиліття.

До 11 березня, за перші два тижні війни, за підрахунками агентства «Блумберг», російський ВВП упав на 2%, або $30 млрд. Агентство прогнозує, що до кінця 2022 року цей показник впаде на 9%.

Економіка Казахстану, як і інших країн Азії, тісно пов’язана з російською.

У результаті разом з Росією страждає Казахстан, не причетний до вторгнення.

З початку вторгнення 24 лютого до 15 березня національна валюта Казахстану, тенге, різко знецінилася на 20% по відношенню до долара.

Через це Національний банк підвищив базову ставку до 13,5% і почав розпродувати свої валютні резерви на місцевій біржі з метою підтримки тенге і збереження цінової стабільності.

Станом на 15 березня Казахстан витратив 815 млн доларів, щоб підтримати тенге на плаву.

Крім того, Нур-Султан змушений був значно обмежити торгівлю валютою. “Ми – член ЄАЕС, тому наша національна валюта прив’язана до рубля, а наша економіка тісно інтегрована з російською”, – сказав “Каравансараю” Даулет Ахметов, директор столичної компанії з постачання будівельних матеріалів “Нур-Султан БудСервіс”.

“Це велика проблема”, – говорить Ахметов.

«Всі ці роки Казахстан програвав від участі в цьому союзі, але ми трималися завдяки експорту сировини, а тепер економіці загрожує колапс».

Ахметов зазначив, що тепер у ЄАЕС Казахстан стає найбільшим платником імпортних митних платежів, оскільки Росія, будучи під західними санкціями, не забезпечуватиме значних надходжень.

“Зате за умовами економічного союзу Росія забиратиме 85% зароблених митними органами всіх країн-членів, тоді як частка Казахстану не перевищує 7%”, – сказав він.

«Виникає резонне питання: ми тепер що, благодійна організація?». Підприємець вважає, що Нур-Султану необхідно терміново змінювати ці «грабіжницькі для Казахстану» пропорції або виходити з ЄАЕС.

У самій країні зараз ризикують пенсіонери. Зростають ціни на сировинні товари.

Економіст і колишній директор громадського фонду «Центр аналізу суспільних проблем» Меруерт Махмутова, мешканка Алмати, зазначила, що частину пенсійних активів Казахстану держава свого часу інвестувала у російські цінні папери.

Серед них облігації Мінфіну РФ, облігації та депозитарні розписки таких компаній, як “Газпром”, “Сбербанк”, “Роснафта”, “Зовнішторгбанк”, “Норнікель”, які опинилися в списках санкцій США та ЄС.

“Акції цих компаній впали і пенсійний фонд ЄНПФ [Єдиний накопичувальний пенсійний фонд] при переоцінці цих активів буде змушений зафіксувати збитки”, – сказала Махмутова “Каравансараю”.

“Всі ми, вкладники, втратили частину наших пенсійних накопичень”, – констатувала вона.

При цьому Росія вживає заходів, які суперечать принципам ЄАЕС, який передбачає вільний рух товарів через кордони.

Влада РФ 10 березня прийняла рішення заборонити експорт цукру і зерна до країн ЄАЕС до кінця серпня для захисту внутрішнього ринку, незважаючи на те, що Росія забезпечена зерном на 150% від внутрішніх потреб. Міністерство економічного розвитку РФ заявило, що цей захід необхідний для запобігання реекспорту цієї продукції до третіх країн. Заборона явно орієнтована на Казахстан, який на тлі слабкого врожаю минулого року, за даними аграрного регулятора Россільгоспнагляду, з липня минулого року збільшив закупівлю зерна на 77%, або 2,3 млн. тонн. Так Казахстан замкнув трійку найбільших покупців російського зерна після Туреччини та Єгипту.

Заборона Росії призвела до гострого дефіциту цукру в Казахстані, зокрема через панічні його закупівлі населенням.

“Росія вже сама… порушує багато принципів взаємовигідної співпраці – раніше це були штучні перешкоди для виходу на російський ринок казахстанських товаровиробників”, – написав 18 березня політолог і директор Групи оцінки ризиків з Алмати Досим Сатпаєв у своїй статті для Forbes.kz.

«А зараз Росія, в умовах жорстких санкцій, запроваджує обмеження на експорт тих або інших товарів, зокрема у країни ЄАЕС».

Сатпаєв вважає, що підставу для виходу Казахстану із союзу з РФ забезпечує стаття 3 договору про ЄАЕС, яка запроваджує такі основні принципи, як забезпечення взаємовигідної співпраці, рівноправності й врахування національних інтересів сторін.

Політолог звертає увагу на те, що, згідно з документами ЄАЕС, члени союзу до 2025 року мають здійснити «гармонізацію свого законодавства у сфері фінансового ринку», а на той час, на його думку, Росія остаточно закріпить статус вигнанця для більшої частини світу.

«Це стосуватиметься і її фінансової системи, гармонізація з якою нагадуватиме поцілунок із мерцем, — зазначив Сатпаєв. — Керівництву Казахстану вже зараз необхідно замислитися над тим, як уникнути цього поцілунку».

“Багато наших підприємців вже давно розчаровані ЄАЕС, який насправді вигідний тільки РФ”, – переконаний Ахметов.

«Всі ці роки вони [російські чиновники] захищали від нас свій ринок штучними бар’єрами, тоді як наші виробники програвали свій домашній ринок через наплив дешевої російської продукції», – написав він.

«Але зараз уже очевидно, що нам ніяк не можна залишатися в ЄАЕС — Росія і Білорусь втоплять нас разом із собою».