Міст та окупація

Поки в Башкортостані росіяни збудували нову стратегічну залізницю, під Маріуполем зруйнувався останній радянський міст. Ось що означає 30 років української окупації — нічого не будували, нічого не ремонтували та користувалися лише радянською спадщиною, а тепер позбулися останнього мосту.

Ой, навпаки.

Поки московити будували за гроші башкортів та інших корінних народів РФії стратегічну залізницю до захопленого Криму через захоплене Приазов’я (бо знають, що Кримському мосту залишилося недовго жити, а інші відрізки залізниць зруйновані самими рашистами або під обстрілом), у башкортському селі у Күгәрсенському районі обвалився останній живий міст, який зміцнювали від паводку лише місяць тому і розповідали населенню, що «безпека понад усе». Дбайливі будівельники навіть заповнили гугл-карти гарними фотками відремонтованого мосту — гордості села.

«Вітання! Рідний Башкортостан!» — написано. А має бути: «Гине рідний Башкортостан!». Міст усього 2011 року будівництва, а падає так, ніби він просто прикрашений радянський і вже йому років 70. Можливо, так і є.