Бий ворога його ж зброєю

Багато, на перший погляд, украй несприятливих ситуацій усе одно можна використовувати на свою користь, якщо добре обміркувати. Диктатури завжди доходять до того, що система починає пожирати сама себе. Немає сенсу чекати, коли сліпий випадок відправить у жорна диктатури вашого ватного сусіда чи знайомого Z-нациста. Згодуйте їй його самі. Нині серед рашистів стає вкрай популярним стукацтво. Але це може працювати як палиця з двома кінцями. Ви також можете стукати на вату, не тільки вона на вас.

Так, стукацтво не є чимось правильним і благородним, але ми на війні за своє виживання, і якщо не стукнули ви, то стукнуть на вас.

На війні немає добрих чи поганих солдатів. Є живі чи мертві. 

Війна — це не метафора. Ми справді на війні за своє існування. У безправній державі немає сенсу грати за правилами шляхетності та моралі.

Ви можете бути як завгодно підготовленим та анонімізованим, аби бути впевненим, що спецслужби до вас не прийдуть. А вони прийдуть через колір ваших черевиків, через недбалі слова вашої дитини, через те, що у вас трава на дворі виросла в якійсь сатанинській формі — була б людина, а справа завжди проти неї знайдеться.

У минулому вже репресували багатьох лише за те, що знайомий назвав їхнє ім’я на допиті. Ніхто навіть не розбирався: його прізвище назвали, отже, він причетний. Поступово ми повертаємось до такої системи. Системі, в якій виживає не тільки найсильніший і найхитріший, а також той, хто вдарив (стукнув) першим.

Нині стукачі дуже послаблюють будь-які антиросійські рухи. Тому що нас просто «вибивають» зі строю. Якщо ми доведемо систему до того, щоб вона годувалася переважно прокрученою у своїх жорнах ватою — це призведе до поступового її краху.

Тож стукайте. Причин продумати можна дуже багато. Все залежить від вашої фантазії.

Ваш знайомий чи не знайомий рашист запускав дрон у небо? Ну, це агентура США, і він координує удари по російських містах.

У вашого знайомого ватника є родичі в Україні і він мешкає поблизу військової бази? Це шпигун Києва.

Якщо не можете вигадати причину, то створіть її самі, фактично підставивши ворожого суб’єкта. Пофарбувати ворота рашиста у кольори українського прапора, непомітно наклеїти на заднє скло автомобіля в’їдливу картинку, за яку можуть дати термін — що завгодно. Що зможете вигадати.

Якщо не виходить ні придумати, ні підставити, зробіть так, аби «клієнт» підставив себе сам. Підведіть його «до краю прірви» за його бажанням. Наприклад, зображайте еталон рашиста в абсолютно будь-якій ситуації. Вато-люди скаржаться на проблеми у країні? Скажіть їм, що все гаразд, і тільки ворожі елементи можуть думати інакше. Вони заперечать вам і наговорять на термін. Не забудьте задокументувати, записати на відео чи говорити при свідках.

Хочете ловити навіть незнайомих орків на живця? Виступіть нібито з вимогою до влади, щоб 80% заробітної плати населення віддавалися на потреби імперського фронту. Антивоєнний та антиімперський шквал емоцій у ваш бік забезпечать навіть найзатятіші вато-люди.

Хтось із рашистів каже, що чекає на кінець війни з нетерпінням? Скажіть, що не проти пожертвувати і кількома десятками мільйонів заради перемоги імперії.

Ну і так далі у тому ж стилі.

Що більше ми згодуємо рашистів системі, то менше система зжере нас самих. Можливо, більшість із них ніколи так і не прозріє, але принаймні це може надовго вибити їх із гри та створити перевантаженість для самої репресійної машини, ускладнивши їй роботу. Зрештою це може призвести до того, що диктатура багаторазово зменшить маятник репресій, зрозумівши, що інакше впаде.