Будь-яке досягнення Росії — це наш програш

Давно відомо, що всі наукові, соціальні, економічні та політичні досягнення російських громадян Кремль подає як досягнення росіян, але в корінні народи вішає будь-які проблеми та невдачі. Хоча всі російські досягнення робляться зокрема за рахунок кожного з корінних народів: руками їхніх науковців, їхніми грошима, ресурсами тощо. Крім того, будь-які досягнення Росії все більше відкладають її розпад, адже якщо вона здається успішною та сильною — за нею продовжують слідувати люди. Тобто, допомагаючи Росії навіть у такій шляхетній справі, як наука, ми допомагаємо кувати ґрати на своїй камері у в’язниці народів.

Але тільки-но росіяни не можуть впоратися — знову намагаються всіляко використовувати корінні народи.

Зараз, коли Україна почала самотужки пробивати морський коридор військовим шляхом, Кремль раптово згадав, що «зернова угода» потрібна була передусім йому. Одну з ключових ролей в угоді грає Туреччина. Тому зараз обговорюють кандидатуру Мінніханова на роль переговорника з турками від імені РФ. Мовляв, він тюрок і турки теж тюрки — домовляться між собою. Навряд чи домовитися вийде, але якщо вийде — про участь Мінніханова ніхто навіть не згадає. Усюди говоритимуть лише про «російську делегацію», а не про те, що вона була з татар. Якщо не вийде — скажуть, що знову «нерусь» послали і вона росіян підставила.

Дуже добре менталітет росіян передає слово «побєда» (перемога), яке означає «по біді» — біда закінчилася і знову можна гордо підняти голову і творити що хочеш. Трохи біда — знову корінні народи на допомогу клич.