Благополуччя не на благо

Forwarded from Princeps пише: «Татари підуть за переможцями. Умовно, якщо Башкири доб’ються свободи і, відповідно, розвалу недоімперії, а всі навколо якраз будуть проти нас, то Татари з радістю теж вийдуть з Росії. І навпаки, якщо у нас це не вийде, то залишаться просто при своїх.

Без образ, але ця стратегія дуже вигідна і дозволила їм розбагатіти. І вона, с…ка, працює!»

Заперечити тут особливо й нема чого! У татар проти башкортів якісь плюси? Висловлю особисту думку. У моїх земляків вищий ступінь залучення до бізнесу; успішність самого бізнесу нерідко викликає у башкортів, скажімо так, позитивну стимулюючу заздрість. Організованість в економіці на гарному рівні — у фінансовій сфері, промисловому виробництві, сільському господарстві. Ці успіхи РТ породжують вищий рівень життя громадян — зарплати, пенсії, соціальна допомога, лікарні, школи… Вищий (приблизно) відсоток національної інтелігенції, людей творчої праці. Усе це перетворюється на вищу ступінь суб’єктності Татарстану у складі Російської Федерації. У Башкортостану більше шансів брати участь у федеральних програмах як об’єкт. Підвищувати рівень його суб’єктності на федеральному полі влада не прагне… Чому? А ось тут потрібно подивитися на відмінності, не перелічені вище. Йдеться про бунтарський потенціал башкортів.

Жителі республіки, особливо сільських її районів, багаторазово обдурені та принижені владою, можуть виглядати зовні покірними, іноді навіть забитими, опустившими руки перед свавіллям чиновників, поліції, перед численними невирішеними земельними й іншими майновими питаннями. Їхні злиденні пенсії, відсутність доступу до програм соціальної допомоги, недоступність соціальних ліфтів (за винятком армійського контракту) змушує зосереджуватися на фізіологічному виживанні… На ці процеси накладається рефлексія корінних жителів республіки на розмивання башкортського етносу шляхом маніпуляцій перекручення національної культури, опошление національних героїв тощо. У башкортів складається враження, що у них «віджимають» їхню Республіку, замінюють її імперським сурогатом. Але покірність башкортів радше зовнішня! Тому що внаслідок таких процесів у душах людей зріють грона гніву. Якщо несправедливість не купірується, не вживаються заходи боротьби з нею, то люди починають шукати альтернативні шляхи пояснення подій, що відбуваються, шукати способи вирішення кризи. Імовірність виходу з критичної для народу та країни ситуації шляхом соціального вибуху стає вельми вірогідною.

Тому в Башкортостані помітно частіше, ніж у Татарстані, фіксуються опозиційні прояви (причому вони системно відрізняються від опозиційної боротьби в РТ — більшою бойовитістю та національно-визвольним забарвленням акцій). Низка неформальних суспільно-політичних (переважно молодіжних) організацій заявляє про свою прихильність до проведення акцій непокори владі, аж до збройних виступів. Окремі башкортські опозиціонери змогли подолати перешкоди на своєму шляху, вступити до ЗСУ та борються з російським фашизмом в Україні. При цьому ними декларується мета створення таким шляхом зародків національних збройних сил Башкортостану. У башкортської молоді тренд на боротьбу виявляється у їхніх недвозначних вчинках. Іншадумство — у діях.

З Татарстаном усе по-іншому… 

Опозиція у татар є — було б дивно, якби її не було. Гідних інтелектуалів, які підготували разом із досвідченими лідерами національно-демократичного руху теоретичну платформу для боротьби за суверенітет, також вистачає. Патріотів різного роду — від націонал-демократів до навальністів — безліч. Але національний характер волзьких татар зіграв із ними злий жарт… 

Працьовитість, далекоглядність і дбайливість у господарюванні, схильність до демонстративного достатку і заможності принесли свої плоди — татарам і сьогодні живеться загалом непогано. Рівень життя в РТ високий, благополуччю жителів, на перший погляд, ніщо не загрожує, ментальний тренд, як і раніше, вказує у бік сумлінної роботи, послух старшим (зокрема начальству на роботі), а стереотип «татарин — вірний служака» залишається непохитним.

Сьогодні, у скрутний для країни та народу час, хай це й не всім помітно, будувати точні прогнози майбутньої національної революції безглуздо — надто багато чинників на цей процес впливає. Але певні оцінки та намітки висловлювати припустимо. І не прислухатися до слів про те, що «татари підуть за переможцем» варто, оскільки деякі неприємні висловлювання іноді досить точно пояснюють ситуацію. Як кажуть, пазл складається. Варто ще раз вчитатися в слова Forwarded from Princeps: «Якщо Башкири доб’ються свободи, то Татари з радістю теж вийдуть із Росії. І навпаки, якщо у нас це не вийде, то залишаться просто при своїх. Без образ, але ця стратегія дуже вигідна і дозволила їм розбагатіти. І вона, с…ка, працює!»