Зовнішньополітичні орієнтири Вільного Башкортостану

Зовнішньополітичні орієнтири Вільного Башкортостану

Башкирський національний рух публічно розмірковує про нові цілі та завдання: незалежність замість колоніального статусу в складі Росії. Башкири опублікували проект зовнішньополітичної програми Вільного Башкортостану, в якому розглянуто потенційних союзників, і держави, з якими башкирам треба встановити дружні стосунки.

Вітаємо цей крок башкирських націоналістів. Незалежність Башкортостану, свобода башкирського народу – єдиний правильний шлях, який дає башкирам шанс на майбутнє. З Москвою у башкирів, як і в інших народів Ідель-Уралу, не має майбутнього. Це неодноразово доводила сама Москва в історії наших народів. Казати про нові «федеративні договори», «справедливі відносини між суб’єктами» – це чергова спроба домовитися про зґвалтування за розкладом, із суворим дотриманням прописаної інструкції.

Тільки незалежність, тільки повний розрив із Москвою і відмова від колоніального статусу!

Нижче публікуємо програмний текст Башкирського національного політичного центру.


Як відомо, провідні ідеологи башкирського політичного націоналізму послідовно просували федералістську повістку, виступаючи за вибудовування договірних відносин регіонів Російської Федерації, яка вже давно не є ніякою федерацією. Проте рішення Кремля про початок повномасштабної війни проти України, яка стала викликом усьому цивілізованому світові, стало справжньою катастрофою, яка матиме далекосяжні наслідки для народів нинішньої Росії.

З високою ймовірністю це стосуватиметься і перспектив федералізму, які опинилися під великим питанням разом із рештою перспектив держави – світового вигнанця і без п’яти хвилин банкрута, тобто т.зв. “РФ”.

У такій ситуації башкирським республіканським силам вже зараз потрібно думати про майбутню зовнішню політику Башкортостану, чи то як повністю незалежної держави, яка може автоматично виникнути у випадку зникнення нинішньої «РФ», чи як частину союзного об’єднання, в яке вона може трансформуватися під контролем міжнародного співтовариства у межах її демілітаризації та депутинізації.

Виходячи з цього, підготовлена Башкирським Національним Політичним Центром зовнішньополітична стратегія складається з двох блоків – стосункам з державами, які вже зараз є іноземними для нинішньої «РФ», і з тими її регіонами, які так чи інакше теж мають стати державами після її реорганізації. Перші в стратегії розглядаються як «далеке зарубіжжя», а другі як «ближнє зарубіжжя».

Стосовно далекого зарубіжжя, виділяють три найважливіші для Башкоростану напрями: Європа, Тюрко-ісламський світ і Далекий Схід.

Далеке зарубіжжя

Європа

Башкортостан розміщується на східному краї географічної Європи і фактично вже давно інтегрований в її культурний простір. Використовуючи ці фактори, нашою метою в майбутньому буде запровадити в Башкортостані ті політичні, економічні, соціальні й правові інститути, які довели свою ефективність, які успішно працюють в Європі як частині Західного світу. При цьому навіть в тому сприятливому для постпутінської Росії випадку, якщо вона цілком або в більшості її регіонів рухатиметься в тому ж напрямку, Башкортостан повинен мати прямі виходи на партнерів в Європі та решті Західного світу і не залежати у своїй співпраці з ними від жодного “центру”.

Для успішного впровадження ефективних західних інститутів насамперед нам знадобляться фахівці, які мають досвід роботи в них. Це будуть як башкортостанці, які живуть і досягли успіху на Заході, яких ми активно залучатимемо до будівництва нового Башкортостану, так і західні фахівці, готові брати участь у нашому розвитку за гідну винагороду і оцінку їхніх послуг, включаючи можливість надання громадянства.

Нам будуть потрібні західні інвестиції і технології, які прийдуть до Башкортостану, коли у нас з’являться політичні, правові і адміністративні гарантії захисту прав власності, інвестора і бізнесу. При цьому, звичайно ж, на чільне місце будуть поставлені інтереси економіки, мешканців і захисту навколишнього середовища Башкортостану, які повинен буде враховувати у своїй діяльності будь-який підприємець.

Наші наукові центри та інститути повинні налагодити контакти з найкращими західними інститутами, співпрацювати та обмінюватися науковими досягненнями. Вчені Башкортостану повинні займатися спільною науковою роботою із західними вченими, студенти, аспіранти і докторанти – брати участь у програмах обміну і стажування з найкращими науковими центрами західних країн.

Пріоритетом для Башкортостану мають стати відкриття інноваційних центрів, залучення і виховання власних айтішників. Створення башкирської Кремнієвої долини має стати нашою амбітною метою.

При цьому в активній співпраці з Європою і рештою Заходу Башкортостану треба виходити з наших національних інтересів і культурних цінностей, орієнтуючись на тих, у кого вони з нами збігаюьься. У Європі це насамперед країни і народи східної, центральної і південної Європи, які зберігають відданість своїм національним і духовним цінностям, для яких ми поряд із Туреччиною можемо стати мостом у важливий для них Тюркський світ.

Особливі стосунки нам треба буде встановити з країнами, які мають історію боротьби за свою свободу проти спільного для нас ворога, а також успішний досвід деколонізації і національної модернізації, такими як країни Балтії, Польща, Україна, Грузія.

Тюрко-ісламський світ

У розвитку своїх відносин з Європою в майбутньому ми ні на хвилину не забуватимемо, що наше коріння знаходиться в Тюрко-ісламському світі. Навпаки, такий розвиток відносин з нашого боку на додаток до тих відносин, які вже давно існують з Європою і Заходом у Туреччини, нададуть імпульс для підключення до цих процесів інших тюркських держав, зацікавлених рухатися таким самим курсом, зокрема Казахстану і Киргизстану.

Особливо нам важливо встановити найтісніші і братські відносини з Казахстаном, з яким було б ідеально прагнути до такого рівня взаємної підтримки, який досягнуто між Туреччиною і Азербайджаном.

Башкортостану необхідно буде увійти в Організацію Тюркських держав як постійний член і прагнути до тісної співпраці з його провідною країною – Туреччиною. Необхідно повернутися до практики відкриття башкирсько-турецько-англійських ліцеїв, які зарекомендували себе тільки з позитивного боку і можуть стати кузнями майбутньої республіканської еліти. Бренд Закі Валіді має стати тим самим містком у відносинах Башкортостану і Туреччини, який дасть можливість ефективно це робити. У політичній сфері треба орієнтуватися на модель Туреччини часів парламентської республіки, тобто першого десятиліття ХХІ століття.

У Тюркському світі треба орієнтуватися на передові приклади на кшталт Туреччини, одним з яких ми маємо стати, але в жодному разі не на деспотії, від якої нас має захистити тісна співпраця з Європою. Башкортостан має зберегти в собі східний колорит, азіатський дух, відданість ісламським цінностям, але водночас залишатися демократичною державою з західною політичною системою.

Приклади Японії і Південної Кореї є дуже показовими. Країни зберегли власну унікальну культуру, історичний дух, але водночас стали державами з найрозвиненішою економікою і демократичними інституціями.

Прихильність до демократичних цінностей, прозорі вибори, змінність влади, гласність, плюралізм, багатопартійна система повинні стати основою політичної системи республіки. В ідеалі Башкортостан повинен стати парламентською республікою, але для цього йому потрібно 10-15 років перехідного проектного правління, щоб зміцнити державність і економіку.

Далекий Схід

На Далекому Сході нашими стратегічними союзниками мають стати Японія, Південна Корея, Сінгапур і мусульманська Малайзія, чиї моделі розвитку мають стати для нас орієнтиром з-поміж інших країн Азії.

Оскільки ці країни фактично теж входять у Західний світ, на них повною мірою має поширюватися та політика, яку було описано вище щодо країн Заходу.

Щодо Китаю, то відносини з ним треба розвивати, виходячи з практичної вигоди, і нею ж їх обмежувати. Ми готові співпрацювати з Китаєм на взаємовигідній основі, але не на шкоду своїм цінностям, інтересам і зовнішньополітичним пріоритетам. Така ситуація, коли Китай диктує тюркським країнам їхню зовнішню і внутрішню політику, як це має місце з рядом держав Середньої Азії, в майбутньому Башкортостані буде неприпустимою. Для цього китайський вплив на економіку і суспільство Башкортостану не повинен перевищувати розумних меж.

Ближнє зарубіжжя

Політика Башкортостану щодо ближнього зарубіжжя має виходити з того, що після краху путінізму та імперської моделі на території нинішньої «РФ» утворяться, крім національних республік, ще й російські республіки. Поки що незрозуміло, чи буде їхня кількість дорівнювати кількості сьогоднішніх областей чи вони утворяться, об’єднавшись за географічним розташуванням (Далекосхідна Республіка, Сибірська Республіка, Уральська Республіка тощо). Проте вже зараз ми можемо приблизно розуміти, які сусіди будуть у Республіки Башкортостан і які стосунки у нас з ними вибудовуватимуться.

Але, насамперед, у цьому контексті необхідно нагадати, що проект Башкирського Національного Політичного Центру виходить із того, що майбутні відносини між існуючими і новоствореними республіками мають будуватися, виходячи із визнання нині існуючих кордонів як нинішніх національних республік, так і нинішніх країв і областей. Зміни кордонів між ними можливі тільки з обопільної згоди на основі укладання відповідних договорів.

Отже, Республіка Башкортостан межує:

  • На північному заході з Республікою Удмуртія
  • на півночі з Пермським краєм
  • На північному сході зі Свердловською областю
  • На сході з Челябінською областю
  • на півдні і південному заході з Оренбурзькою областю
  • на заході з Республікою Татарстан

Північно-західні і північні сусіди

  • Республіка Удмуртія є однією із шести національних республік Урало-Волзького регіону. Територія 42061 кв км, з населенням 1 млн 483 539 осіб. Столиця місто Іжевськ.

Республіка Удмуртія є нашим природним союзником у відстоюванні наших спільних національних і суверенних інтересів. На зорі становлення Удмуртської державності, за переписом 1926 року чисельність удмуртів у республіці становила 52,3%. За переписом 2010 року чисельність удмуртів у республіці становить всього 28%. Існує демографічна проблема удмуртського народу, для розв’язання якої йому знадобиться струс у вигляді набуття політичного суверенітету.

Башкири мають допомагати удмуртам відстоювати право на самовизначення і підтримувати їхню державність. У Республіці Башкортостан за переписом 2010 року проживає 21 тисяча удмуртів. У Республіці Удмуртія проживає 3454 башкири. Всі вони повинні мати можливість як жити там, де живуть як захищені національні меншини, так і добровільно повернутися на історичну батьківщину за програмами репатріації для розв’язання демографічної проблеми своєї республіки.

  • Пермський край. Територія 160236 кв км, з населенням 2 555 042 особи. Столиця місто Перм.

З Пермським краєм потрібно вибудовувати дружні відносини, зав’язані на економічному співробітництві. Це багатий край з розвиненою промисловістю, природними ресурсами і мінералами. Там видобувають нафту, яка може успішно перероблятися на нафтопереробних заводах Башкортостану. Через Башкортостан Пермський край може вибудовувати логістичні шляхи до країн Середньої Азії.

У Пермському краї проживає 32 тисячі башкирів (перепис 2010 р). Здебільшого це так звані бардимські башкири, зосереджені у Бардимському районі (25 тисяч осіб, або 55%). Цей район не межує з Республікою Башкортостан і відгороджений від неї Куединським і Чорнушинським районами, де башкирів від 6% до 6,6%. У самому Бардимському районі чисельність башкирів також неухильно знижується. Наприклад, якщо 1989 року чисельність башкирів у районі була 85,1%, то за переписом 2010 року залишилося 55,2%. Тому буде необхідним досягнення домовленостей з владою краю про гарантії інтересів місцевого башкирського населення, або ж (або поряд з цим) програма його добровільної репатріації до Башкортостану.

  • Свердловська область. Територія 194 226 кв км, з населенням 4 261 084 особи. Столиця місто Єкатеринбург.

Свердівська область вигідна Башкортостану як дружній сусід, який має свою регіоналістичну ідентичність. Крім того, що це дуже багата на природні ресурси область, у неї добре розвинені хімічна і металургійна промисловість і особливо машинобудування.

Свердловська область вже має досвід утворення республіки – в 1993 році губернатор Свердловської області оголосив про створення Уральської Республіки. І хоч вона проіснувала всього три місяці, свердловчани пам’ятають про цей прецедент і мають його на увазі в своїх планах на майбутнє. Тому Башкортостану необхідно розглядати їхній регіоналістський рух як свого стратегічного партнера.

З мешканцями Єкатеринбургу башкирів пов’язує славетна історія. Влітку 1918 року башкирські війська допомагали звільняти місто від червоних військ, за що вдячні жителі Єкатеринбургу вручили башкирським воїнам власноруч виготовлений почесний прапор.

Хоч башкири і є автохтонним народом півдня Свердловської області, але їх зараз там проживає 31 тисяча, або 0,8% від загальної кількості башкирів, переважно в ряді південних районів Свердловської області. Тому треба буде досягти домовленостей з владою краю про гарантії інтересів місцевого башкирського населення, або ж (або поряд з цим) програма його добровільної репатріації до Башкортостану.

Східний сусід

  • На сході Республіка Башкортостан межує з Челябінською областю. Територія 87900 кв км, з населенням 3 416 613 осіб. Столиця місто Челябінськ.

Землі Челябінської області раніше входили до Історичного Башкортостану, який є ареалом розселення башкирського народу. І зараз у Челябінській області проживає найбільша група башкирів із усіх регіонів його проживання за межами республіки – 162 513 осіб (2010 р.).

Зовсім у недавньому минулому, з 1919 по 1934 рр. до складу Башкирської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (БАРСР) входили Аргаяський та Яланський кантони (згодом Аргаяський і Кунашакський райони), які потім передали Челябінській області.

В Аргаяському і Кунашакському районах досі проживає велика кількість (65%) і (47%) башкирського населення. І все ж таки загальний відсоток башкирів порівняно із загальним відсотком населення Челябінської області дуже малий, всього 4,81% (2010 р).

У територію Башкортостану клином входить великий шматок території Челябінської області, який складається з Ашинського, Катав-Івановського, Саткінського районів, Усть-Катавського міського округу і Закрите адміністративно територіальне утворення Тригірний. Загальна чисельність населення цих адміністративних утворень становить приблизно 220 тисяч осіб, серед яких трохи більше 5% башкирського населення.

Водночас і з боку Башкортостану Білорецький і Учалинський райони з одного боку гострим клином входять у територію Челябінської області, не доходячи трохи до Челябінська. З іншого боку челябінські землі охоплюють Салаватський, Кігінський і Білокатайський райони.

Башкирські політичні діячі неодноразово висловлювали свою незгоду з тим, що Аргаяський і Кунашакський райони, які колись входили до складу Башкирської АРСР, були передані Челябінській області, таке невдоволення досі є як серед башкирів Башкортостану, так і серед башкирів Челябінської області. Тому буде необхідним досягнення домовленостей з владою краю про гарантії інтересів місцевого башкирського населення, або ж (або поряд з цим) програма його добровільної репатріації до Башкортостану.

Уральський регіон дуже великий і багатий. Всі нині існуючі в ньому області можуть існувати як окремі республіки, так і об’єднатися в одну велику Уральську Республіку. При об’єднанні Свердловської, Челябінської і Курганської областей в одне державне утворення потенціал такої Уральської Республіки може збільшитися багаторазово. Це буде економічно могуьня республіка, з територією 353 126 кв кілометрів (територія великої європейської країни) з населенням 8,5 млн осіб.

Південний сусід

На півдні і південному заході з Республікою Башкортостан межує Оренбурзька область. Територія 123702 кв км, з населенням 1 921 908 осіб. Столиця місто Оренбург.

Землі Оренбурзької області раніше частково входили до складу земель Історичного Башкортостану, корінним населенням якого були башкири і частково казахи. Башкирські роди межували зі спорідненими казахськими родами, підтримували торговельні і культурні відносини, ріднилися один з одним, об’єднувалися у лихоліття. Згодом, Російська імперія колонізувала ці землі, побудувавши мережу фортець і відокремивши тим самим башкирів від казахів. Саме через будівництво Оренбурга (зараз це м. Орськ) в 1735 році спалахнуло найбільше башкирське повстання, яке тривало до 1740 року. На початку XX століття територія Оренбурзької області кілька разів входила до різних територіальних утворень. З 1920 по 1925 року сучасне місто Оренбург було столицею Киргизької АРСР, яка згодом стала іменуватися Казацькою АРСР. Казахи досі вважають м. Оренбург своїм містом і мають на нього свої плани. Тільки 1934 року Оренбурзька область набула своїх сучасних форм. Сьогодні на території Оренбурзької області проживає 46 696 башкирів, понад 120 тисяч казахів та понад 150 тисяч татар.

Оренбурзька область є найважливішим стратегічним напрямом у ближній територіальній політиці Башкортостану. Саме через Оренбурзьку область відкривається вихід на незалежні, визнані міжнародною спільнотою країни, насамперед Казахстан. Для Башкортостану Казахстан є найголовнішим і пріоритетним стратегічним партнером, здатним надати допомогу у становленні молодого суверенного Башкортостану. Також треба додати, що Оренбурзька область на заході примикає до Республіки Татарстан, що говорить про її економічну інтегрованість з тюркськими республіками.

Оренбурзька область — це багатий на природні ресурси регіон, який має нафту, газ, розвинене машинобудування і сільське господарство. Оренбурзька область після набуття самостійності здатна стати економічно процвітаючою державою, з якою Башкортостану треба буде будувати дружні і партнерські відносини, так само як і Оренбурзькій області потрібно мати такі відносини зі своїми сусідами, перебуваючи між трьома тюркськими державами.

Західний сусід

На заході Республіка Башкортостан межує з Республікою Татарстан. Територія республіки становить 67 847 кв км, з населенням 3 886 640 осіб. Столиця місто Казань.

У ближньому зарубіжжі Республіка Татарстан є найближчим для Башкортостану сусідом. Татари, як і башкири, є тюркським народом і як башкири сповідують іслам. У 90-ті роки обидві ці республіки були флагманами федералізму і побудови суверенітету своїх республік. В обох республіках завжди були сильні національні рухи. У майбутньому в ближньому зарубіжжі Татарстан буде для нас найближчим союзником, з яким нам треба буде спільно відстоювати свої суверенні права й інтереси.

Між башкирами і татарами, як часто буває у близьких родичів, іноді виникають взаємні образи і претензії. Башкири постійно нагадують про Актанишевський і Мензелинський райони Республіки Татарстан як про землі, які входили в Історичний Башкортостан і входили раніше до складу Уфимської губернії. Також і татари періодично порушують питання про від’єднання північно-західних районів Республіки Башкортостан і приєднання їх до Татарстану. Але треба розуміти, що в майбутньому ці республіки, розташовані практично в центрі Росії, просто приречені спільно відстоювати свою незалежність, допомагаючи і підтримуючи одна одну у всьому. Тільки визнаючи інтереси один одного і існуючі кордони обох республік, Башкортостан і Татарстан зможуть стати сильними незалежними державами.

До договірного союзу взаємодопомоги необхідно буде залучати й інші чотири республіки Урало-Волзького регіону: Чувашію, Марі-Ел, Удмуртію і Мордовію.

Татарстан, як і Башкортостан, будучи тюркською республікою, ймовірно, увійде до Союзу тюркських держав, що зміцнить його становище на світовій арені. Також до нього зможе увійти й Республіка Чувашія.

Татарстан по праву є економічно найпотужнішим сусідом з усіх інших сусідів Башкортостану. Економіка двох республік взаємопов’язана, налагоджено торговельні зв’язки, що в майбутньому тільки зміцнить взаємну співпрацю.

Корреспондент

Напишіть відгук