Як підвищувати популярність національних мов в Інтернеті?

Як підвищувати популярність національних мов в Інтернеті?

Багато людей, навіть знаючи рідну мову, практично не використовують її в інтернеті для пошуку, читання або написання контенту.

Причини та можливі варіанти розв’язання цієї проблеми розглядають у своїй статті таджицькі та українські фахівці у сфері популяризації мов.

Ідель-Уралу теж буде корисним їхній досвід.

Сайти національними мовами просувати в інтернеті набагато складніше, ніж російською. Але це тимчасовий тренд, змінити який можуть самі медіа та користувачі. Про те, як це зробити, говорили учасники тренінгу з SЕО-оптимізації сайтів національними мовами, який за підтримки Internews у Душанбе провела команда медіакомпанії Your.tj. Головними тренерами цього курсу стали спеціалістки з України — країни, де зростає популярність української мови, зокрема в інтернеті.

На прохання «Нового репортера» одна з тренерів, Наталія Судакова, партнер агентства SEOforMedia, склала інструкцію, як почати розвивати свої сайти національними мовами.

Навіщо медіа розвивати пошуковий трафік?

Сьогодні саме органічний трафік із пошуку, а також трафік із різних агрегаторів і персоналізованих стрічок на кшталт Google News та Google Discover дає найбільше трафіку для медіа.

Щоб порівняти себе і конкурентів, можна скористатися сервісом (а ще простіше — плагіном) Similarweb. Дані відрізнятимуться від Google Analytics, але там зручно дивитися співвідношення видів трафіку у відсотках — зазвичай воно близьке до істини. Ось, скажімо, дані Newreporter, де очікувано трафік із пошуку основної:

Часто медіа приділяють більше уваги соцмережам. Але ж у соцмереж і пошуку різні завдання.

Завдання соцмереж – утримати користувача. Вони не хочуть, аби люди залишали стрічку. Їм простіше запропонувати людині відео чи щирі пости з особистими фото.

Завдання пошуку – вирішити конкретну проблему користувача та запропонувати написаний кимось контент, який найкраще зможе це зробити.

Логічно, що саме трафік із пошукових систем на сьогодні більш перспективний для медіа. Але Google потрібно для початку рахувати кожну сторінку медіа та зрозуміти, якому пошуковому запиту вона релевантна. Що в результаті він може показати на запит «новини Душанбе», а що — на запит «фестиваль в Астані». І ось тут медіа самі собі ставлять ціпки в колеса, заважаючи Google розібратися в суті та структурі сторінки.

Чому Google не дружить із локальними мовами?

По-перше, алгоритми Google індексують, тобто розуміють і беруть у свою органічну видачу більшість мов світу. Зокрема казахська, таджицька, узбецька, киргизька, туркменська й інші мови.

Звичайно, від популярності мови залежить точність, з якою Google здатний її прочитати. Локальним мовам апріорі складніше, ніж російській чи англійській. Інша річ, що медіа часто не відповідають вимогам Google та не потрапляють у видачу зовсім. Якщо хочете побачити, чи індексує Google сторінку, перевірте її в розділі «Перевірка Url» у Google Search Console:

Або просто вставте посилання в пошуковий рядок Google і якщо пошуковик нічого не знайде, щось не так.

По-друге, так, не всі мови зустрінеш в агрегаторі Google News і стрічці Google Discover. Це вже не органічний пошук, де людина зазвичай шукає інформацію, а спосіб Google рекомендувати щось користувачеві.

Наприклад, Google News у Таджикистані не працює таджицькою — тільки російською. І пов’язано це з низьким попитом та персоналізованими налаштуваннями на комп’ютерах і телефонах користувачів. Простіше кажучи, якщо у людей інтерфейс телефонів російською, шукають вони статистично більше російською, а якісного контенту локальними мовами не вистачає — навіщо Google його взагалі показувати? І тим більше вкладати ресурси у розвиток під це своїх інструментів?

Ситуація з пошуком національними мовами сумна — люди шукають російською, бо очікують знайти більше інформації.

Давайте на прикладах. У Таджикистані запит «новини» російською гуглять у середньому 15 тисяч разів на місяць, а «новини» плюс якісь уточнення на кшталт «Таджикистан» або «Точикистон» — ще сотні тисяч разів.

У той же час аналог цього запиту таджицькою «ахбор» шукають всього 600 разів щомісяця, а «ахбор» плюс уточнення — зовсім одиниці.

Ви можете легко переглянути попит своєю мовою в таких інструментах:

Google Trends — дуже легкий і зрозумілий інструмент від Google. Просто виберіть країну та введіть пошуковий запит потрібною мовою.

Планувальник ключових слів у Google Ads. Найкращий з безкоштовних варіантів, там можна подивитися набагато більше, ніж у Trends, але потрібно зареєструватися. Ось інструкція від SEOforMedia.

Найповніший, але платний інструмент Serpstat, який має безкоштовну версію (можна перевірити невелику кількість запитів на день). Показує політичні та гострі теми на відміну від інструментів Google, які їх цензурують.

Вище скріншоти з Serpstat. Достатньо увійти за допомогою Google або ФБ-акаунту, вибрати ключову фразу і Google потрібної країни, ввести пошуковий запит і подивитися результати.

Як донести до читача тексти рідною мовою?

Ми в SEOforMedia попрацювали вже з понад 100 медіа і можемо з упевненістю сказати, що починати потрібно з дуже базових речей, які більшість медіа не відстежують.

Крок 1. Аудит і налаштування мовних версій.

Якщо медіа має критичні технічні помилки на сайті (це покаже SEO-аудит, який потрібно робити хоча б раз на рік), для Google сайт просто не буде достатньо авторитетним, щоб у принципі його ранжувати. Ба більше, він може опинитись у бані.

З популярних помилок накопичилося безліч 404 сторінок; поганий Sitemap; сайт доступний за двома адресами, тобто дає Google двічі всі свої сторінки, роблячи їх не унікальними, що критично погано. Список можна продовжувати.

Свіжий приклад — із дев’яти таджицьких медіа, які ми аналізували в листопаді, три були на застарілому протоколі безпеки HTTP, тобто Google буквально просить читачів не заходити туди і часто навіть не відкриває сторінку (залежно від налаштувань браузера у людини).

Також сайти, яким менше року, здебільшого останні у видачі. Google заперечує, але на практиці це так. Йому потрібен час, щоб «довіритися» сайту. Тоді дуже важливо, щоб на сайт регулярно посилалися інші медіа, яким він уже довіряє — так вони поділяться своїм авторитетом і «вагою».

Що стосується мовних версій, типова помилка — не робити мовних версій і розміщувати контент у купі на одній сторінці. Тобто в коді мовні версії не розмічені. Це тільки плутає Google і віддаляє вас від потрапляння в пошук. Ба більше, коли є мовні версії, їх потрібно додати до Google Publisher Center як окремі джерела.

Ця тема в принципі вимагає окремої інструкції, тому почати варто з офіційного керівництва від самого Google з налаштування мовних версій, тим більше воно є російською.

Крок 2. Контентна оптимізація

Тут неоране поле роботи. Тексти медіа індексують не люди, а алгоритм, який працює за певним принципом. Він зчитує інформацію, яку ви повинні заповнювати у своїх адмінках відповідно до його вимог.

Наприклад, медіа зазвичай не розуміють різницю між Title, H1 та Description (загальна назва — метадані) — що це і куди потрапляє ця інформація. Саме Title та Description зазвичай потрапляють в органічний пошук.

Ця інформація є критично важливою для Google і пояснює йому суть кожної сторінки. А медіа її не заповнюють чи роблять це неправильно.

Скажімо, в таджицькій версії метадані стоять російською. Як Google повинен добре ранжувати цю сторінку таджицькою, якщо ви самі пояснюєте йому, про що ця сторінка, російською?

Ще частіше метадані просто заповнені узагальненими фразами без ключових слів, які не допомагають Google зрозуміти, про що цей текст і взяти його у видачу під конкретні запити користувачів.

І це лише початок. Медіа часто не заповнюють Alt’и для своїх фото, інфографік, і потім не ранжуються у пошуку картинок.

Не розуміють важливість правильної структури тексту: підзаголовків H2, маркованих і нумерованих списків, клікабельного змісту на початку тощо. Адже саме завдяки їм Google розуміє, з чого складається текст, і може його вище ранжувати.

Якщо медіа ставлять у H2 «Читайте також» або «Інші новини», а списки пишуть вручну без правильного маркування в коді, гонку в Google їм не виграти. А відбувається це у кожному другому медіа.

Починати потрібно з вивчення всіх SEO-вимог до контенту та тренінгу для редакції, на якому журналісти зрозуміють, що взагалі важливо для Google та які поля потрібно заповнювати. Особливо якщо це стосується національної мови, якій і так складно.

Крок 3. Освіта населення

Важливо утворювати та мотивувати людей переходити на рідну мову. Писати тексти щодо вивчення мови, добірки (онлайн-)курсів. Загалом створювати класний контент лише рідною мовою.

Принцип простий: що більше інформації можна знайти рідною мовою, то частіше люди її шукатимуть. Що частіше люди її шукатимуть рідною мовою, то швидше підтягнуться агрегатори та стрічки. І що не менш важливо для них — потрібно мотивувати людей встановлювати рідну мову як мову пошуку в Google та мову інтерфейсу у своїх телефонах і комп’ютерах. Якщо у людини телефон російською і гуглить він російською, він не побачить там іншої мови.

Крок 4. Викручуватися та вмикати критичне мислення

Різними мовами люди гуглять схожим чином. Якщо у вашій рідній мові люди гуглять мало, можна орієнтуватися на запити російською та перекладати їх локальною мовою.

Також потрібно орієнтуватися на теми, які статистично гуглять частіше рідною мовою. Наприклад, нові закони, реформи, правила (якщо держсайти державною мовою). Або теми, характерні для регіонів країни, де більш поширена національна мова, а не російська.

Кейс України та української мови — для мотивації

Війна з Росією розпочалася для нас у 2013 році і тоді посилився тренд на все українське. З роками це виявлялося у популяризації мови, музики, традицій і в тому числі пошукових запитів українською та кількості сайтів, які пишуть лише рідною мовою чи перекладають нею. Російська мова все ще переважала в Google, але українська показувала гарну, хоча повільну тенденцію до зростання, займаючи близько 26 % пошукових запитів.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році люди почали масово відмовлятися від російської – це стало окремим масштабним флешмобом. Весною 2022 року україномовні запити займали вже 35% видачі Google. На сьогодні тенденція лише посилюється.

Багато медіа принципово відключають російськомовні версії. Якісною, а головне релевантною для українських користувачів інформації українською стає дедалі більше. Якщо раніше Google був мотивований давати контент із російських сайтів, зараз усе швидко змінюється. Українські медіа, які робили ставку лише російською, намагаються наздогнати тренд, який упустили. «Вершки» ж збирають ті, хто давно та старанно розвивав українську версію.

Отже, план дій

Сайт повинен технічно відповідати вимогам Google — зробіть хоча б один аудит і реалізуйте його! Навчіть редакцію вимог пошукових систем (навчіться самі, найміть спеціаліста з SEO або просто замовте тренінг для редакції — варіанти є).

Продовжуйте багато писати рідною мовою, але вже з готовим сайтом та оптимізованим контентом. Мотивуйте людей переходити рідною мовою в пошуку та інтерфейсі.

А головне — не відкладайте цей план у довгу шухляду!

Корреспондент

Напишіть відгук