Визнання геноциду черкесів: чи потрібно це самим черкесам?

Останнім часом багато представників корінних народів із надією дивляться на Україну, сподіваючись, що українці допоможуть їм здобути незалежність. Однак при цьому часто забувають, що Україна може лише допомогти, а здобувати незалежність доведеться все-таки самим. Дуже показовою стала ситуація з українською ініціативою визнання геноциду черкеського народу. Про неї розповідає Ліга Вільних Націй.

Україна як ніколи наближається до визнання геноциду черкеського народу. Засновник міжфракційної депутатської групи в українській Верховній Раді «За вільний Кавказ» Олексій Гончаренко подав до українського парламенту проект постанови про визнання геноциду черкеського (адигейського) народу під час Кавказької війни 1763 – 1864 років. Ініціаторами законопроекту стали депутати одразу кількох фракцій (зокрема і представник правлячої партії), що суттєво підвищує шанси на успіх «черкеського законопроекту»: Олексій Гончаренко, Муса Магомедов, Ахтем Чійгоз, Володимир В’ятрович та Святослав Юраш.

У своєму акаунті у Фейсбуці Гончаренко заявив, що Кавказька війна призвела до загибелі чи вигнання 90% черкесів, а їхні землі заселили представники інших народів. «Визнавши геноцидом насильне виселення та знищення цього народу, ми зможемо вшанувати його пам’ять. А також перемогти їхніх вбивць», – наголосив депутат. Багато виборців не розуміють позиції Гончаренка, адже, як вони вважають, черкеси ніяк не окреслили своєї антивоєнної позиції і взагалі не цікавляться законодавчими ініціативами українського парламенту. Мовляв, чому визнання геноциду черкесів має турбувати українців більше, ніж самих черкесів?

Раніше на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи Олексій Гончаренко закликав звільнити народи Північного Кавказу. На його думку, Росія продовжує імперську політику в регіоні – як у XIX та XX століттях.

Дивовижно, але сам факт реєстрації законопроекту №7490 «Про визнання геноциду черкеського (адизького) народу під час Російсько-Кавказької війни» не викликав абсолютно жодної реакції з боку не тільки влади Республіки Адигея, Кабардино-Балкарії та Карачаєво-Черкесії (що логічно для колоній), але навіть неурядових організацій і ще гірше – черкеської діаспори.

«Адиге Хеку» – головний Телеграм-канал черкеської діаспори = в останні дні пише про випускне в Адигейській республіканській гімназії. Випускники чудово станцювали на останньому дзвінку (що, безперечно, є чудовою подією). Також канал публікує фото старовинного черкеського цвинтаря у Туреччині.

Законодавчу ініціативу українського парламенту проігнорувала і Третя міжнародна черкеська конференція, яка в ці дні (24-27 червня) проходить у Стамбулі. Хоча, напевно, було б логічно з трибуни Конференції вітати ініціативу Верховної Ради і закликати інші держави наслідувати цей приклад.

Адже зберігати пам’ять про трагедію геноциду з кожним роком стає дедалі складніше. Нагадаємо, що цього року традиційна черкеська меморіальна хода знову була скасована. Влада Кабардино-Балкарії ніяк не прояснила причину заборони на ходу Нальчиком, а Міжнародна Черкеська Асоціація послалася на непростий час і «ситуацію зі спецоперацією в Україні».