«Входили сміло в чужинські столиці, та до своєї страшно було»: як слід повестись по-чоловічому у нинішній ситуації

«Входили сміло в чужинські столиці, та до своєї страшно було»: як слід повестись по-чоловічому у нинішній ситуації

Так звана часткова мобілізація в РФ, оголошена Путіним 21 вересня, викликала бурхливу реакцію в населення імперії. І багато хто, опинившись у такій ситуації, розгубився, не розуміючи, як правильно поводитися. Тим, хто за сім місяців не знайшов відповіді на це питання, вирішив підказати відомий блогер Дмитро Чернишев.

Кілька разів зустрічав у мережі дивні коментарі — що якось нечесно ховатися від воєнкомів, якось це не по-чоловічому — їхати з країни. Мовляв, прийшла біда, відчиняй ворота. І как адін умрьом в барьбє за ЕТА. Батьківщина — дупа президента кличе.

Дорогий призовнику, напханий дурницями. Якось нечесно — це їхати до чужої країни та вбивати там людей. Щоб ботоксний фюрер зміг процарювати ще кілька місяців. За це він готовий покласти хоч триста тисяч, хоч мільйон. Не свої ж. Не шкода.

Дорогий призовнику, подумай своєю головою.

Україна перемолола другу армію світу, яка несподівано та віроломно напала на неї одразу з дев’яти різних напрямків. Армію, яка мала десятикратну перевагу у танках, артилерії, авіації, флоті, ППО. Ні, у флоті навіть не десятиразове. Професійну армію, яка готувалася до цієї війни кілька років. Перемолола еліту еліт навіть без допомоги Заходу – ленд-лізу в перші місяці практично не було. Потопила флагман. Влаштувала збився з рахунку скільки Чорнобаївок. Відвоювала за п’ять днів те, що російська армія брала із жахливими втратами п’ять місяців. І ось зараз у Путіна практично вже не залишилося жодної сучасної техніки, а допомога із Заходу все прибуває і прибуває.

Дорогий призовнику, тебе в кращому разі кілька тижнів поганяють на полігонах, а потім пошлють під Хаймерси, Байрактари й інтелектуальні снаряди, кожен із яких розумніший за твого командира. Пошлють голодного, погано вдягненого та хріново озброєного затикати прорив десь під Херсоном. Мій рідний, тобі не світить нічого. Великий шанс, що ти навіть не встигнеш постріляти зі свого роздовбаного АК, тебе накриє вночі в казармі артилерією.

Але в тебе є можливість зробити набагато краще.

По-чоловічому.

Наразі з’явилася реальна можливість скинути Путіна. Це мають робити не мирні протестувальники, а призовники, які отримали зброю. Наше завдання зараз — вибити з рук Путіна цей козир — армію. Зробити його своїм. І в цьому нам потрібна допомога всіх журналістів, блогерів, матерів, друзів, улюблених дівчат призовника.

Триста тисяч людей, насильно забраних до армії, — велика сила. Особливо озброєних. Особливо знаючих, що робити.

Рота солдатів з автоматами має виконувати наказ одного капітана з пістолетом.

Якщо солдати не хочуть ризикувати, вони можуть організовано з усією бойовою технікою перейти на бік України. Технологія переходу через лінію фронту чудово налагоджена. Там солдати будуть у повній безпеці.

Але є й найкращий шлях — підготовка повстання в армії. Призовник перестає бути мирним протестувальником, коли в руках з’являється зброя. Його вже не злякати палицями боягузливої ​​Росгвардії й не зупинити якимось чеченцями, які сміливо воюють у тік-току з кущами. Це повстання потрібно готувати, щоб воно не захлинулося у крові. Але це зараз один із небагатьох реальних шансів скинути ботоксного щура, який веде Росію до катастрофи. Не Ахмат — сила, а 300 000 солдатів зі зброєю.

Дуже важлива зараз агітація. Потрібно переагітувати армію. Кожна людина, яка має когось із друзів чи родичів зараз на фронті, може допомогти в цьому. Це врятує не лише тисячі й тисячі життів. Це врятує Росію. Це врятує світ від ядерної війни, в яку гівнокомандувач мріє всіх втягнути.

Корреспондент

Напишіть відгук