Вчителя історії з башкирського села засуджено за втечу з окупантської армії

37-річний учитель історії Динар Сарваров вів у селі Учпілі одразу 7 предметів: історію, право, суспільствознавство, економіку, фінансову грамотність та ОБЖ. Крім цього, Динар доглядав хвору на онкологію 73-річну матір, яка має інвалідність 3 групи. Хоча Динар і заміняв собою майже всю школу, він отримував порівняно небагато — вистачало тільки на тут і зараз.

Динар мав за плечима військову кафедру та звання лейтенанта. Щоб отримувати ще більше, Динар вирішив стати дресирувальником молодих ура-патріотів: він став керувати юнармійським гуртком і був радником директора з виховної роботи, тобто готував гарматне м’ясо для імперії. Хоча сам би на війну не пішов — узявся за цю роботу лише з бажання отримувати більше грошей.

Перебуваючи в Уфі 2 жовтня, він зателефонував сестрі та повідомив, що його записали у добровольці без його відома. Потім його відправили на навчання до Пензи, де призначили командиром взводу. Сім’ї довелося позичити 30 тис. рублів, аби купити Динару аптечку, деяку амуніцію і кращу уніформу — замість лайна, яке йому видали на складі.

Динар подав скаргу до суду, щоби довести незаконність своєї мобілізації. Коли він зрозумів, що всім начхати на його скаргу — вирішив тікати. Вистрибнув із військового поїзда, який прямував до України, та поїхав додому. Пізніше він вирішив здатися окупаційній владі і прийшов із повинною за самоволку. Суд Уфимського військового гарнізону засудив Сарварова до 2 років колонії та позбавив військового звання «лейтенант», а Центральний окружний військовий суд Єкатеринбурга відхилив апеляцію перегляду справи.

А скільки вчителів мобілізували в Москві чи в Пітері?