Вам потрібна свобода та незалежність?

Боротьба за незалежність — це холодний розрахунок. Це готовність іти на ризик та жертви заради незалежності. Інакше кажучи, боротьба за незалежність — це не бізнес-план. Ця боротьба вимагає гарячих сердець, абсолютних шибайголів і радикальних дій. Сьогодні від багатьох національних активістів можна почути ставку «на великі часи». Мовляв, попереду на Росію чекає військова поразка, а за нею — соціальні потрясіння, отже, треба накопичувати сили до цього моменту.

Жоден національно-визвольний рух не гартувався на еміграції чи «висиджуванням» анонімних користувачів перед монітором. Українці, фіни, поляки, чехи та словаки, навіть ірландці підійшли до завершення Першої світової із повним спектром інструментів для боротьби: від нелегальних політичних гуртків до бойових організацій, від товариств фізкультури до національних підрозділів у чужих арміях. Аналогічно і з Другою світовою та наступними військовими конфліктами. Тобто задовго до краху Російської й Австро-Угорської імперій, а згодом СРСР — українці, наприклад, мали багатий досвід реального (а не віртуального) підпілля, а також із десяток структур та організацій, за плечима яких були диверсії, теракти, рейди у глиб підконтрольних порадам територій тощо.

Якщо наші народи не зуміють переступити через свій страх і почати боротися на рідних землях зараз, а не в «прекрасній імперії майбутнього, що розвалюється» — у вирішальний момент ми просто виявимося не готові. Навіть якщо в «Годину Ч» з нізвідки з’являться тисячі сміливих хлопців, а на парашутах у республіках висадяться еміграційні лідери, це не виправить проблему готовності національних рухів. Ні ерзяни, ні башкири, ні навіть татари не є винятками — будь-який національний рух має етапи становлення. Найважливішим сучасним етапом для нас є розгортання реального опору в республіках. Це питання національного будівництва та психології мас, а не логіки політичного процесу («зараз це ні до чого не приведе»).

Як будинок не будується без фундаменту («зараз цей фундамент нам ні до чого»), так і боротьба за незалежність не виникає звідки. Ну і без фундаменту (реального опору на батьківщині) немає підстав сприймати будь-який національний рух як серйозне явище, що розглядається зовнішніми силами як хоч скількись значущу змінну.

Повертаючись до питання у заголовку. 

Якщо народ всерйоз розраховує отримати незалежність без боротьби, без жертв і страждань тут і зараз — значить, незалежність цьому народу ні до чого і колоніальне становище другорядних аборигенів імперії — хай і неприємний, але закономірний статус.

🔹 Якщо ви готові до акцій прямої дії і потребуєте будь-якої допомоги або поради — пишіть сюди. Session Private Messenger (не вимагає телефонного номера під час реєстрації).

Session ID для зв’язку з нами: 05ecc862910dbfb3b27536eaa51d284f2dd8fa7f90a0e91a1372b56a981b3ac671

Відеоінструкція з користування. Встановити месенджер можна на будь-який пристрій за цим посиланням або знайти його за допомогою Google.