Уряд Татарстану у вигнанні звернувся до президента України та Верховної Ради з проханням визнати незалежність Татарстану

Звернення також підтримала низка громадських діячів, зокрема представники «Вільного Ідель-Уралу».

Автори звернення нагадують, що в жовтні 1552 року після героїчної оборони Казані під час запеклого штурму московськими окупантами впала столиця Казанського ханства.

«Це день пам’яті про мужність та стійкість усіх, хто героїчно боровся за нашу Батьківщину та прийняв мученицьку смерть, ми завжди пам’ятаємо про цю дату. Це дата початку геноциду та етноциду татарського народу, який триває вже 470 років. Чи є в історії людства народ, який протягом п’яти століть зміг протистояти і вижити в найжорстокіших умовах російського колоніалізму? Є – і це ми, татари!» – ідеться в тексті звернення.

Також уряд Татарстану у вигнанні наголошує, що 24 жовтня 1991 – сесія Верховної Ради Татарстану прийняла постанову про акт про державну незалежність республіки.

На ухваленні Декларації про незалежність наполягала опозиція на чолі з Партією національного відродження «Іттіфак» та Всетатарського громадського центру (ВТГЦ). Цими днями багатотисячний народ зібрався на майдані, жорстко вимагаючи лише одного – незалежності. Через це 15 жовтня 1991 року було зроблено спробу штурму татарстанського парламенту.

У результаті депутати ухвалили лише постанову, в якій фактично ухилялися від остаточного рішення, переклавши відповідальність на результат майбутнього всенародного голосування щодо державного статусу Татарстану.

Проведення референдуму 21 березня 1992 року стало найважливішим кроком шляху визначення статусу республіки. Питання звучало так: «Чи хотіли б ви, щоби Республіка Татарстан була суб’єктом міжнародного права, суверенною державою, що має право встановлення відносин із Російською Федерацією й іншими республіками та державами на основі рівноправних договорів?».

У референдумі взяли участь 81,7% татарстанців. «Так» відповіли 61,4%.

«Нині для татарського народу настали найважчі, вирішальні для нації дні. Чи збережеться в майбутньому татарський народ як нація, залежить сьогодні від того, чи зуміємо ми досягти державної незалежності», – підкреслюють автори звернення.