Уральські марі

На Уралі проживає до 180 тис. марі — коли московити захопили марійські території, то марі почали йти якнайдалі з рідної землі. Притулок знайшли на Уралі, переважно у Башкортостані.

Цивілізація, яку московити принесли марі, полягала в наступному: частина марійських міст і сіл була спалена, десятки тисяч марійців було вбито, десятки тисяч продано в рабство, а решту почали асимілювати чи виганяти у віддалені райони. Московити заборонили марі жити у містах і навіть зупинятися там на нічліг.

Це була проста імперська практика:

• по-перше, міста дозволяли народам здійснювати швидший економічний розвиток — тоді б марі могли стати багатшими і сильнішими за Московію;

• по-друге, у містах простіше та швидше зібрати нове військо, ніж збирати по віддалених селах;

• по-третє, коли народ у містах — йому простіше створити свої школи, простіше розвивати свою науку.

Тому багато захоплюваних Москвою народів виганялися в сільську місцевість.

Тепер ви розумієте, чому у рашистів завжди така зневага до мешканців сіл?

Окрім того, Кремль розпочав насильницьку християнізацію. Московити, самі до кінця не бувши християнами, нав’язували марі спотворений варіант християнства, в якому цар був вищим за Бога. Нехрещеним піднімали податки втричі, а хрещених звільняли. Тому марі перейшли у нову віру, але лише на словах. Насправді ж продовжували і продовжують молитись у священних гаях, хоча Москва поступово їх вирубує.

На сьогоднішній день майже 2/3 марі Башкортостану досі живуть у селах. Переважно на півночі та заході: у Бірському, Краснокамському, Калтасинському та Мишкінському районах. На заході марі розселено у 25 селах, загальне населення яких становить 5 тис. Для порівняння: у всій Оренбурзькій області налічують близько 1,5 тис. марі.

Більше 35% марі республіки проживають у міській місцевості. Найбільше у Нафтокамську (12,2 тис.), Уфі (9,6 тис.), Бірську (4,3 тис.).