Удмурти втратили 1,7 млн ​​людей за останні 100 років

Офіційна статистика совєтів свідчить, що 1926 року було 512 тис. удмуртів за традиційного приросту населення в аграрному суспільстві по 1,5-2% на рік. Виходячи з цих даних і маючи статистику убутку/прибутку населення, можна за експотенційною моделлю розрахувати, як змінювалася кількість удмуртів.

Порівняймо чисельність удмуртів з 1926 року і тепер, аби зрозуміти, скільки людей було втрачено за цей час (без урахування коефіцієнта народжуваності):

1926: 512 тис. осіб.

1939: 546 тис. осіб.

1959: 554 тис. осіб.

1979: 552 тис. осіб.

1989: 546 тис. осіб.

2002 рік: 464 тис. осіб.

2010 рік: 552 тис. осіб.

2021: 386 тис. осіб.

Підсумкове скорочення чисельності удмуртів: 512 тис. – 386 тис. = 126 тис. осіб чи приблизно 24% від чисельності 1926 року. Якщо рахувати з 1959 року, коли внаслідок попередньої високої народжуваності та припинення масових репресій кількість удмуртів знову зросла до 554 тис., то спад відтоді становитиме 168 тис. людей, чи 30,3% від усього народу.

Тепер почнімо підрахунок спочатку, але з додаванням коефіцієнта народжуваності. Використовуємо формулу: Р= Р0х(1+r)t, де P0 — початкова чисельність 512 тис., r — середньорічний приріст населення (припустимо, за мінімумом 1,5% — 0,015), t — кількість років (95).

Згідно з підрахунком, очікувана чисельність удмуртів до 2021 року мала становити 2,1 млн, але фактична чисельність — 386 тис. людей, що свідчить про нестачу 1,7 млн ​​осіб, які мали б бути, але їх немає.

Удмуртський народ зазнав не просто втрат частини населення, а колосальні втрати. Але росіяни, чисельність яких за 30 років впала на 0,45%, вважають, що їхні проблеми важливіші, ніж проблеми удмуртів, чисельність яких із 1959 року впала на 30,3%, а якщо враховувати катастрофічне зниження народжуваності внаслідок репресій та асиміляції з боку росіян, то удмурти зазнали втрат 81,7% населення.