Удмуртія та нескінченний фестиваль на крові

Удмуртія перехопила у Чувашії естафету важливих новин, які завжди на слуху: спочатку всі чуваські ЗМІ постійно говорили про безглузду вишиту карту Росії, де сама Чувашія розміром з мікроб і там нічого не розгледиш, а тепер удмуртські ЗМІ вже місяць як говорять переважно про пельмені і про те, з яким м’ясом вони смачніші — з мобіків або вагнерів. Ну ще додалися жарти про милицю Бречалова — мовляв, влада в Удмуртії нестійка.

І все це на тлі повномасштабної війни цілий рік, коли вантаж 200 приходить до Удмуртії щодня по кілька цинків.

На тлі того, що навіть у рашистському (дуже прикрашеному) рейтингу рівня життя Удмуртія впала з 18-го на 53-те місце.

На тлі значного дефіциту бюджету та банкрутства Удмуртії.

На тлі масштабного падіння економіки під санкціями, а також у результаті виходу з ринку багатьох компаній.

На тлі нестачі навіть лікарів у лікарнях через те, що їх мобілізували.

Виявляється, у червні, коли до Удмуртії приходило найбільше цинків, найстрашнішим випробуванням було те, що мешканці двох багатоповерхівок Глазова трохи пожили без ліфта. Жах, звісно. Цікаво, як без ліфтів (і без будинків у принципі) обходяться мешканці розбомблених українських міст, у бомбардуванні яких брали участь і жителі Удмуртії?

І подібна ситуація не тільки в публікаціях інфо-помийок — самі жителі Удмуртії вважають за краще розмовляти саме на ці теми, а не про війну і про те, що чекає на Удмуртію. Адже війна — це неприємно, там же «гинуть наші пацани», краще не згадувати цієї незручної теми. Нехай гинуть тихо і казна за що. А то раптом ще влада не дасть гробових чи мобілізує/посадить ще й тебе, якщо щось зайве скажеш.

Від результатів цієї війни залежить наше майбутнє та майбутнє наших правнуків? Пофіг! Краще пельмені три місяці обговорюватимемо.

Зрозуміло, цей пост не лише про Удмуртію. У кожної з республік Ідель-Уралу свій такий самий «заскок».