«Твоя мова не мертва доти, доки ти можеш її комусь передати»: Еліезер Бен-Єгуда – людина, яка відродила іврит

7 січня 1858 року в селі Лужки біля Вільнюса (на той час перебував під окупацією Російської імперії) народився Еліезер Бен-Єгуда, якого називають батьком сучасного івриту. Все своє життя він присвятив відродженню івриту, його розвитку та збагаченню: Бен-Єгуда створив один із перших тижневиків івритом, заснував Комітет мови іврит, який став потім Академією мови іврит, розпочав публікацію першого повного словника івриту.

Мало хто вірив, що стародавню мову, якою не розмовляли тисячоліттями, можна ввести в повсякденний обіг. Ультрарелігійні євреї закликали залишити іврит мовою молитов. У можливості івриту стати спільною мовою сумнівався навіть основоположник сіонізму Теодор Герцль. Він дуже хотів, щоб у майбутній єврейській державі всі говорили мовою великої культури, тобто німецькою.

Еліезер Бен-Єгуда з цим був не згоден. У передмові до свого словника він написав: «Якщо можна відновити мову, якою перестали говорити, і зробити її розмовною, що виражає все, що хоче сказати хоча б одна людина, то, безсумнівно, таку мову можна зробити розмовною мовою і для всього суспільства».

Бен-Єгуда вважав, що «для кожної справи потрібна лише одна мудра й енергійна людина, готова докласти до неї всіх сил, і справа піде, незважаючи на жодні перешкоди… Для кожного нововведення, для кожного, навіть найменшого кроку на шляху прогресу необхідний першопрохідник, який не знає відступу». Для івриту такою людиною виявився він.

У сім’ї Еліезера Бен-Єгуди говорили тільки на івриті, його син Бен-Ціон (відоміший як Ітамар Бен-Аві) став першим носієм івриту як рідної мови.

З нього сміялися, коли він намагався виховувати сина так, щоб той до дорослого віку не контактував із носіями інших мов. Його син виріс, знаючи лише іврит. Вже в дорослому віці він вивчив інші мови, якими тоді говорили в місцевості, де він проживав.

Як ви вважаєте, що було б, якби і ви своїх дітей до певного віку тримали подалі від контакту з російською мовою?