Торговці м’ясом будують свої імперії в імперії

Кадиров має свою кишенькову армію, а кожен губернатор потихеньку створює свої «національні» батальйони.

Пригожин не може залишитися осторонь — тому спочатку в Курській та Білгородській областях, а пізніше й по всіх регіонах РФ він набиратиме підрозділи своїх ручних військ.

Так, поки що й те, й інше під невсипущим контролем Кремля. Але цей контроль є поки що, а потім його не стане…

«Якщо ти власник невеликого заводу, на якому працюють 100 осіб і з них 50 — статевозрілі самці, то 25% повинні нести службу в окопах, а 75% продовжувати свою трудову діяльність. І так по колу», — сказав кухар царка Пригожин.

Це вже кріпацтво чи ще ні? Колись він стане все міряти в тоннах. А скільки тонн гарматного м’яса на вашому підприємстві?

До слова, намісники царя в регіонах теж намагаються не відставати від кухаря — не тільки готуючи свої війська, а ще й заробляючи на торгівлі гарматним м’ясом: набирають побільше людей, відправляють на війну, оголошують, що загинуло менше, ніж у реальності, а різницю за «гробовими» беруть собі.

Показовою є ситуація з загоном «Боотур» — це найманці з республіки Саха. На війну вирушило 105, із війни повернулося 13.

Скільки вони втратили на війні? 92?

Ні, не вгадали, — вони втратили 8 бійців.

Зручно, економно, вигідно.

Імперія не розориться.