Татарський санкційний список. Причини виникнення та перспективи прийняття

VIII з’їзд Всесвітнього конгресу татар, що відбувся на початку серпня в Татарстані, викликав багато негативних відгуків з боку експертів і громадськості. Насамперед ті, хто критикував, звернули увагу на те, що в рамках заходу делегати підтримали вторгнення російських військ в Україну. Письменниця Фаузія Байрамова влаштувала демарш через те, що їй не дали слово перед процедурою голосування. На знак протесту вона залишила зал, за нею потяглися й інші люди. 8 серпня громадська платформа «Вільний Ідель-Урал» опублікувала проект санкційного списку, який спочатку включав 126 осіб, а на час публікації цього матеріалу в ньому залишилося 119 осіб. «Idel.Реалії» розбиралися, яким чином приймалося рішення про включення до переліку імен та які перспективи попадання цих прізвищ у списки санкцій різних країн.

ЯК ПРИЙМАЛИ РІШЕННЯ ЗА СПИСКОМ

В організації «Вільний Ідель-Урал» (ВІУ) відразу обмовилися, сказавши, що список все ще є «чорновим» і «розширюватиметься».

Кореспондент «Idel.Реалії» звернувся до Рафіса Кашапова, який є співголовою організації.

— Я розумів, що наша ініціатива щодо складання санкційного списку щодо делегатів і гостей Всесвітнього конгресу татар не залишиться без уваги. Тут справа така… у випадку з Башкортостаном усі усвідомлюють, що Хабіров — це вже списаний кадр. Із Мінніхановим інша ситуація. Він має міцніші позиції й авторитет у республіці. Але навіть у його оточенні багато людей розуміють, що ситуація вже за півроку може круто змінитися. Ніхто не хоче отримати персональний ярлик російського агента, — зазначив Кашапов.

Тим часом президент Татарстану Рустам Мінніханов особисто був присутнім на з’їзді.

ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК

За словами Кашапова, після публікації проекту списку санкцій він почав отримувати численні дзвінки та листи.

— У день я приймаю 15-20 дзвінків і близько 30-40 повідомлень як із Татарстану та сусідніх республік, так і з зарубіжних країн. Дзвонять і ті, хто за нас, і ті хто проти, і ті, хто намагається домовитися про видалення того чи іншого імені зі списку. Я не можу відповідати на всі повідомлення, але дзвінки намагаюся приймати та спілкуватися з усіма. Скажімо, дзвонили з проханням прибрати зі списку одного героя Росії та одного бізнесмена — дзвонили люди, які мене знають, а я їх. Пообіцяв їм, що не називатиму імен, але у вирішенні питання відмовив. Політика — це принципи. Якщо ми вагатимемося — з нами не матимуть справ ні тут у Великій Британії, ні в Казахстані, ні в Україні, — заявив він.

Численні скріншоти звернень є у розпорядженні редакції. Їхню справжність побічно підтверджують і повідомлення в телеграм-каналах, в яких закликалося виключити зі списку тих самих осіб, з приводу яких люди зверталися до ВІУ.

Кашапов також пояснив, що його просять не називати прізвищ.

— Інші дзвонять і кажуть: «Так, Росію критикуйте, Татарстан та Башкортостан — критикуйте, але без прізвищ! Не треба переходити на особистості, я патріот Татарстану — я корисний для республіки. Зараз такий час, що я не можу проти Росії прямо виступати». Інші просять «порішати» за своїх родичів і навіть за колег по роботі, наприклад, стверджують, що така людина потрапила на з’їзд як гість і не знала, що її використовуватимуть для пропаганди війни. Я відповідаю: «Ні, все вірно, він залишається в списку. Він приїхав як почесний гість.

Там що делегати, що гості — статисти, яких Москва зібрала як масовку на підтримку вторгнення в Україну. Якщо людину (делегата/гостя) така роль влаштовує, що її іменем користуються, — це її особиста справа. Ми не розбиратимемося в мотивах, чому людина мовчить, не проситимемо її виходити з якимись заявами. Усі дорослі люди й розуміють, що за свої вчинки треба відповідати», — поділився Кашапов.

ЯК ВИЙТИ ЗІ СПИСКУ

Громадянин також розповів, як можна добитися виключення зі списку.

— Це лише чернетка списку, ми продовжуємо роботу і список розширюватиметься. Єдиний шлях виключення зі списку — публічно вийти із заявою, в якій засудити дії Росії, засудити напад на Україну. Це можна зробити в ЗМІ або надіслати заяву на рух «Вільний Ідель-Урал» — і ми її опублікуємо на своїх ресурсах. Так, тоді виключаємо зі списку, — пояснив він.

Як зазначили в ВІУ, вже кілька людей виключено зі списку: двоє з них виступили з публічними заявами, одного делегата виключено через його старання не допустити прийняття документа щодо України, а також з’ясувалося, що деякі не були присутні на заході.

ПЕРСПЕКТИВИ ДОКУМЕНТА

У прес-службі громадської платформи «Вільний Ідель-Урал» також зазначили, що перспектива того, що список організації буде серйозно сприйнятий низкою країн, є дуже високою.

— По-перше, з нами неофіційно почали контактувати співробітники МЗС кількох держав. Звичайно, це приватні контакти, але це рівень начальників департаментів, а в одній із країн — це заступник міністра закордонних справ, і йдеться про дуже впливову країну, — поділилися там, не уточнюючи, про які країни йдеться.

Як зазначили у структурі, у ВІУ «в робочому порядку» йде комунікація із зовнішньополітичними відомствами кількох країн.

— По-друге, самі проекти звернень перед відправкою ми погоджуємо з цими дипломатами, бо нам важливий не піар, а результат.

Нам чесно кажуть: це реально, це нереально, а тут дуже радикально, або маргінально.

До чогось ми прислухаємося, до чогось ні — але процес має досить активний консультаційний характер, — зазначила прес-служба.

Там також стверджують, що зворотний зв’язок із Татарстану був не тільки на адресу ВІУ.

— По-третє, сам проект списку санкцій активізував контакти людей зі списку з нами (ВІУ), і навіть із західними дипломатами. Прізвищ називати не будемо. Знову ж таки — у нас довгострокові цілі. Ситуація в РФ змінюватиметься — це очевидно і для людей на Заході, і всередині республіканських еліт. У певні моменти нам будуть потрібні ті, на кого ми зможемо спертися в республіці — і в цьому напрямі вже ведеться робота. Тому нашим списком ми вже досягли проміжних результатів, — підсумували у СІУ.

ГОЛОСУВАННЯ НАОСЛІП

Те, як проходив процес голосування делегатів за резолюцію щодо війни в Україні, красномовно пояснив «Радіо Азатлик» делегат турецьких татар Сердар Акташ, який брав участь у заході.

— Текст із президії не читали, ми його теж не читали, ніхто не сказав і не пояснив, що це написано про Україну. У результаті ми проголосували за нього. Оскільки я погано читаю кирилицею, я нічого не зрозумів би, читаючи його кирилицею. Я не підтримую війну Росії проти України. Це велика політика. Навіть якщо ми не згодні, Росія перебуває у стані війни. Якби текст резолюції був представлений заздалегідь, я утримався б при голосуванні, — зазначив він.

Фоат Тініш, який спостерігав за з’їздом з Туреччини онлайн, також нарікав на те, що ніхто не роз’яснив подробиці резолюції, котра приймається.

Із 30 липня по 2 серпня у Казані пройшов VIII з’їзд Всесвітнього конгресу татар (ВКТ). У його роботі взяли участь понад 1 500 делегатів і гостей із 76 регіонів Росії та 35 країн ближнього та далекого зарубіжжя. З’їзди збираються раз на п’ять років із 1992 року. Цьогорічний з’їзд ВКТ у Казані відмовилися відвідувати деякі делегати від татарських діаспор Туреччини, Фінляндії, США, Австралії, Литви, Польщі, України. Замість традиційних делегатів з України взяли участь представники невизнаних «ДНР» та «ЛНР».

Світовий конгрес татар зазвичай вторить владі. Наприклад, він підтримав поправки до Конституції Росії. Але афілійованість із владою простежується не лише за позицією організації з ключових питань, а й за кадрами, які є у керівництві ВКТ. З 2017 року Шайхразієв Василь Габтелгаязович, заступник прем’єр-міністра Республіки Татарстан, є головою Національної Ради (Міллі Шура) Світового конгресу татар. На сайті структури при відкритті рубрики «структура організації» з’являються інші афілійовані з владою імена. Наприклад, там також Гільмутдінов Ільдар Ірекович, голова Комітету Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації у справах національностей, голова Ради Федеральної національно-культурної автономії татар.

ВКТ створено 1992 року. Як вважають експерти, з якими раніше поспілкувався кореспондент «Idel.Реалії», цей крок став спробою перехоплення ініціативи з рук не правлячої національної еліти, що утворила своєрідний протопарламент Міллі Меджліс. Міллі Меджліс поступово маргіналізований. Але продовжувала діяти інша незалежна організація — Всетатарський громадський центр (ВТГЦ), який нещодавно (10 червня 2022 року) визнаний Верховним судом Татарстану «екстремістською організацією».