Спочатку вбивають видатних людей, а потім ними пишаються: 140 років тому народився дослідник чуваської мови Тимофій Матвєєв

Гауляйтер Чувашії намагається всидіти на двох стільцях і показує, як він пишається видатним чувашем, убитим радянською владою за те, що той був чувашем — тією самою радянською владою, про яку з таким трепетом і любов’ю сам Ніколаєв любить згадувати.

У цьому вся Москва та її поплічники: спочатку вони вбивають видатних людей, а потім ними пишаються. Пишаються, що можуть перекручувати досягнення цих людей на свій лад і приписувати їхні заслуги своїй людоїдській недодержаві, навіть якщо за життя ці люди чинили опір існуванню такої країни в принципі.

Нині йде нова епоха знищення всього чуваського — як шляхом переслідування національних еліт, так і власне «викошування» самого народу. Серед тих же мобіків і контрактників із Чувашії, які гинуть за імперію, багато хто знає чуваську мову та культуру. Нехай погано, але знають. У мирному житті, хоч би якими ватяними вони були, але могли би робити свій внесок у розвиток всього чуваського. А вже їхні діти-онуки могли б і не бути ватниками, вийшовши зі стану манкуртизму та повноцінно повернувшись до складу чуваського народу. Хто знає, яку користь для всіх чувашів могли би принести ці люди та їхні нащадки. Але вони просто зникнуть, аби Ніколаєв міг пишатися.

Коли Москва запитує: «А де хоч один видатний чуваш, чому про них не чути» — це запитання не з цікавості, а лише заради глузування: «Невже ми ще не всіх винищили, хто міг розвивати ваш народ?». Серед тих, кого Ніколаєв так легко посилає пачками на війну, або серед їхніх нащадків цілком міг би бути черговий чуваський Тимофій Матвєєв.