Шляхи колонізаторів несповідимі

Публікуємо матеріал, наданий нашими друзями з каналу Toraman terdemas.

Спочатку наш народ намагалися силою русифікувати, відібравши ім’я, історію, віру, мову, традиції та пам’ять. Пізніше, не отримавши очікуваного результату, імперія взяла на озброєння вельми згладжений спосіб асиміляції – мордвинізацію. Нас намагались і досі намагаються об’єднати в «один двомовний етнос» разом з ерзянами. А щоби мокшани швидше відмовлялися від свого коріння, над нами вчинили культурний геноцид, який триває дотепер.

Погляньте на ці світлини, зроблені у листопаді 2021 року у колишній школі в селі Долговеряси Краснослободського району Республіки Мордовія. Це факт свідомо упередженого, принизливого ставлення влади регіону і, звичайно ж, федерального центру до всього мокшанського, особливо до книг нашою рідною мовою. Наш народ (як, до речі, і сусіди-ерзя) перебуває на межі фактичного зникнення з усією самобутністю, а мордва, що обрусіла, покірно виконує волю московського Кремля. Література мокшанською мовою якщо не утискається, то посилено примітивізується, щоби відбити у молоді бажання залишатися у тісному зв’язку з предками.

Будьмо гранично чесними: за Конституцією РФ, як і за Конституцією Республіки Мордовія, будь-який мокша не мусить знати російську і нею спілкуватися, але знати, використовувати та плекати свою рідну мову йому життєво необхідно. Президент Владімір Путін, багато разів відвідуючи Саран Ош, говорив про велич багатонаціональної Росії, необхідність її єдності та небезпеки етнічного сепаратизму. А по суті він просував централізований імперіалізм у найгіршому образі, переплюнувши царизм і більшовизм, обіцяючи нашому народові «золоті гори» за відмову від своєї національної ідентичності. Так більше не може продовжуватись. Ми повинні відстояти законне право на збереження свого етносу та його мови, що гине в умовах нинішнього колоніального ладу.