«Щурячому королеві втрачати вже нема чого, і перед смертю він хоче вдосталь напитися людською кров’ю»: як мінімізувати ризики можливої ​​громадянської війни на території Ідель-Уралу?

Автор цього тексту – Шаміль Амангільдін, керівник Башкортостанського відділення Федеративної Партії. Матеріал дуже дискусійний, у деяких питаннях із автором складно погодитися, проте його підхід до проблеми примушує замислитись, а це вже немало.

Путлерівський фашистський режим йде Ва-БанкЪ. Щурячому королеві втрачати вже нічого, і перед смертю він хоче вдосталь напитися людською кров’ю. Ходять чутки про його бажання застосувати «брудну» бомбу на території так званої Російської Федерації, звинуватити в цьому Україну та застосувати у відповідь тактичну ядерну зброю. Мені як башкирському ліберальному націоналісту небайдужа доля башкирського й інших братніх народів Ідель-Уралу. Так що ж робити нам, національним меншинам Ідель-Уралу: башкирам, татарам, удмуртам, чувашам, ерзя, мокша, марійцям?

Спочатку позначимо очевидні явища.

Перше. Путлер мобілізує непропорційно високу частку національних меншин Росії на війну в Україні. В ідеалі для російсько-фашистського світу та Путлера дагестанці, буряти, чеченці, інгуші, татари та башкири мають загинути від рук українців, вбиваючи українців. Після цього, якщо Путлер звільнить, можна демонтувати національні республіки, перетворити Башкортостан на Уфимську область, а Татарстан – на Казанську область. Нещодавно внесено законопроект про скасування Конституційного суду Татарстану. Значна частина башкирів та татар радісно, ​​з піснями та грою на гармошці вирушає на війну НА БОЦІ ГОЛОВНОГО ВОРОГУ БАШКИРСЬКОЇ Й ТАТАРСЬКОЇ НАЦІЙ.

Друге. Путлерівський фашистський режим ОЧЕВИДНО ПРОГРАВ. Ідеологія російсько-фашистського світу явно зазнала поразки. Путлер, намагаючись збільшити термін життя свого режиму, змушений кидати все більше й більше гарматного м’яса в топку війни. Його російсько-фашистський світ не потрібен прогресивному людству, ЇЇ ВЕЛИЧНОСТІ ІСТОРІЇ. Його російсько-фашистський світ, історичні реконструкції Російської Імперії та Нео-Радянський Реваншизм потрібні тільки Путлеру, Чекістській корпорації, українофобним жителям Східної України та зомбанавтам, яких путлерівська пропаганда наплодила у величезних кількостях. Путлер шляхом оголошення часткової мобілізації відтермінував кінець свого політичного режиму, але не змінив очевидний факт програшу в майбутньому.

Третє. Путлер створює суперечність серед національних меншин контрольованої ним території. Іноді він використовує принцип «поділяй і володарюй». Це відбувається у випадку з башкирами й татарами (дискурс про національну ідентичність і статус татарської мови) або, наприклад, у випадку з чеченцями й інгушами (дискурс про межі між Чечнею й Інгушетією). Іноді Путлер використовує принцип «об’єднуй і керуй». Такий механізм реалізується щодо народів ерзя та мокша, яких об’єднали в єдиний етнос «мордва» з метою знищення ерзянської та мокшанської мов і створення штучної «мордовської» мови, яка є чужою і для ерзя, і для мокша. Тут Путлер не першопрохідник. Британська Імперія, коли йшла з Індії, створила відповідні конфлікти у своїй колишній колонії.

Тепер давайте подумаємо, як мінімізувати ризики можливої ​​громадянської війни на території наших національних республік – Башкортостану, Татарстану, Удмуртії, Чувашії, Мордовії, Марій Ел у зв’язку з можливими майбутніми заворушеннями у так званій Російській Федерації.

Спочатку просте припущення. Припустимо, в усіх башкирів, татар, удмуртів, чувашів, ерзя, мокша, марійців були б мізки приблизно як у мене. Що б вони зробили в цьому випадку? Те саме, що я – емігрували з РФ, подалі від мобілізації, або слідували стратегії АЗН (Активне Збройне Невтручання). Тобто ніхто не став би воювати за ГОЛОВНОГО ВОРОГА БАШКИРСЬКОЇ, ТАТАРСЬКОЇ, УДМУРТСЬКОЇ, ЧУВАСЬКОЇ, ЕРЗЯНСЬКОЇ, МОКШАНСЬКОЇ, МАРІЙСЬКОЇ НАЦІЙ, ЯКИЙ СИДИТЬ У КРЕМЛІ Й ШАНТАЖУЄ ЛЮДСТВО ЯДЕРНОЮ ЗБРОЄЮ. Вони би зробили все, щоби не бути мобілізованими і не потрапити на війну. Якби вони потрапили на війну, то або розстріляли б своїх командирів, або здалися в полон ЗСУ. Як результат бойові втрати представників НАЦІЙ ІДЕЛЬ-УРАЛУ були б мінімальними. (Можливі втрати внаслідок ядерного удару Путлером по Казані чи Уфі в цій статті не розглядаються.)

Однак не всі представники НАЦІЙ ІДЕЛЬ-УРАЛУ мають такі ж мізки, як у мене. Взагалі індивідуальна мінливість мозку перекриває етнічну, расову, статеву. Схильність до зомбіфікації також у всіх різна. Тому вони не поводяться оптимальним для їхньої нації чином.

У Башкортостані СТАВЛЕНИК ПУТЛЕРА активно мобілізує башкирське гарматне м’ясо, й міркування про те, що «ці хлопці матимуть в Україні бойовий досвід і в майбутньому почнуть воювати на боці Четвертої Башкирської Республіки», мені видаються дещо наївними. Необхідні навички (зокрема навички управління «байрактарами») можна отримати, проходячи службу в турецькій армії, тихо, не відсвічуючи, дотримуючись стратегії АЗН і не беручи участі у війні на боці ВОРОГА БАШКИРСЬКОЇ НАЦІЇ.

Путлер – це наш спільний ворог. Це ворог УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. Це ворог Башкирської нації. Це ворог ТАТАРСЬКОЇ НАЦІЇ. Це ворог ЧУВАСЬКОЇ НАЦІЇ. Це ворог УДМУРТСЬКОЇ НАЦІЇ. Це ворог МАРІЙСЬКОЇ НАЦІЇ. Це ворог НАЦІЇ ЕРЗЯ. Це ворог НАЦІЇ МОКША. Ви не повірите, але Путлер – також і ворог РОСІЙСЬКОЇ НАЦІЇ. Це стане очевидним більшості росіян після закінчення путлерівського політичного режиму. Але вивчення впливу Путлера на російську НАЦІЮ – не предмет цієї статті. Ця стаття про нас, НАЦІЇ ІДЕЛЬ-УРАЛУ, і про те, як мінімізувати ризики

громадянської війни на нашій території.

Тепер перейдімо до відповіді на запитання, поставлене у назві статті, й подумаємо про те, як можна мінімізувати ризики громадянської війни на наших землях.

Перше. Мені часто доводилося спостерігати, як штучно протиставлялися Республіка Башкортостан та Ідель-Урал. Нібито Республіка Башкортостан – це наша Батьківщина, це Башкирська Республіка, дітище Закі Валідова. А Ідель-Урал – це щось чуже, не наше татарське. Як башкирський ліберальний націоналіст і громадянин Республіки Башкортостан, повідомляю наступне: Ідель-Урал (якщо під ним розуміти союз Башкортостану, Татарстану, Мордовії, Удмуртії, Чувашії, Марій Ел) не є для мене якимсь чужим утворенням. Я –

прихильник входження Башкортостану до союзу національних республік Ідель-Урал, із вибудовуванням горизонтальних зв’язків між нашими республіками та спільним відстоюванням своїх національних прав.

Друге. Існує ризик ліквідації національних республік Путлером. Що робити, якщо Путлер ліквідує національні республіки всередині РФ? Російську Федерацію вже визнано терористичною державою. Відповідно будь-які законодавчі ініціативи Путлера після визнання Російської Федерації терористичною державою втрачають чинність. Тому в цьому випадку після закінчення путлерівського політичного режиму необхідно звернутися до

міжнародні інстанції з проханням відновити національні республіки всередині РФ та їхній суверенітет. У разі необхідності безпеки башкирського, татарського, чуваського, марійського, удмуртського, ерзя, мокша народів від фашистських мародерів необхідно попросити міжнародні інстанції про розміщення миротворчих військових контингентів по периметру кордонів Ідель-Уралу.

Третє. Існує башкиро-татарський дискурс, який потребує прояснення. Коротко суть башкиро-татарського дискурсу зводиться до суперечок про те, яка ідентичність (татарська чи башкирська) має бути в тих чи інших осіб, і навіть питання визнання татарської мови державною мовою в Республіці Башкортостан. Також у вкрай поодиноких випадках лунають заклики про приєднання територій Західного Башкортостану до Татарстану та, навпаки, територій Східного Татарстану до Башкортостану. На побутовому рівні та рівні самих башкирського й татарського народів конфлікту немає. З цього питання,дозвольте мені, як активному учаснику дискусій у рамках башкиро-татарського дискурсу, подати низку пропозицій:

1) Я, як башкирський ліберальний націоналіст, вважаю, що кожна людина сама має право вирішувати, яка в неї національна ідентичність. Людина має право бути башкиром. Людина має право бути татарином. Людина має право бути і башкиром, і татарином одночасно. Людина має право бути башкиром за походженням, але татарином за мовою. Людина має право не бути ні татарином, ні башкиром. Людина має право бути татарином у Татарстані та ставати башкиром при в’їзді до Башкортостану. Людина має право взагалі не мати жодної національної ідентичності. Людина має право мати родову ідентичність, але не мати національної ідентичності. Людина має право мати і родову, і національну ідентичність одночасно. Наприклад, Раліф Сафін – представник роду Киргиз, може мати родову ідентичність Киргиз, за мовою вважати себе татарином, але розуміти, що він нащадок одного із західних башкирських родів. При цьому мова Раліфа Сафіна істотно відрізняється від мови киргизів Киргизстану, хоча цей факт не означає, що Раліф Сафін не має права мати киргизьку національну ідентичність. І взагалі мова побічно пов’язана з ідентичністю. Приклад російськомовних українців, що люто воюють за Україну – наочний приклад цього. Як ви, сподіваюся, зрозуміли, я за повний лібералізм у цьому питанні.

Власна національна ідентичність – це особиста справа кожної окремої людини, це не справа держави, це не справа Путлера чи Тишкова, Рахімова чи Шаймієва. Національну ідентичність не можна нав’язати. Якщо людина внутрішньо чинить опір якійсь національній ідентичності, вона не стане тим, кого з неї хочуть «зліпити». З мовою трохи інакше. Мови корінних народів так званої Російської Федерації методично й успішно знищують. І після знищення цих мов у наступних поколіннях знищують уже й ідентичність. І в тому числі причина того, що росіяни становлять 80% населення так званої Російської Федерації.

Приклад карелів у Карелії наочно демонструє це.

2) На Заході Республіки Башкортостан необхідно «узаконити» (як мову міжнаціонального спілкування чи регіональної мови низки районів) татарську мову та західний діалект башкирської мови одночасно, разом із «узаконеними» державною башкирською та російською мовами.

Навіщо треба це зробити? Для зниження потенційної конфліктності. Якщо людина має татарську ідентичність і вважає свою мову татарською, вона повинна мати можливість навчатися татарською мовою, мати доступ до татаромовних ресурсів тощо. Якщо людина вважає себе західним башкиром, то аналогічним чином вона повинна мати можливість навчатися західним діалектом башкирської мови, мати доступ до ресурсів західним діалектом башкирської мови. Близькість татарського та західного діалекту башкирської мови не повинна вводити в оману.

Національна ідентичність не завжди базується на мові. Згадаймо ще раз про приклад російськомовних українців, котрі воюють за Україну. Той факт, що більшовики назвали мову західних башкирів «татарською», не означає, що це мова лише осіб із татарською ідентичністю. Західні башкири мають право на існування та визнання своєї мови як західного діалекту башкирської мови.

3) Необходимо всім республікам Ідель-Уралу взаємно визнати суб’єктність і територіальну цілісність одне одного, і далі укласти договори про дружбу та співпрацю. Якщо представники Республіки Татарстан не захочуть визнати Республіку Башкортостан у її нинішніх кордонах, необхідно підписати мораторій на сто років на обговорення кордонів між республіками.

Башкири не повинні чекати підлого удару ножем у спину від татарського брата у напружений період становлення державності республік Ідель-Уралу. Татари також мають бути впевнені, що Східний Татарстан не піде до складу Башкортостану та не створить проблем у майбутньому. Я розглядаю Башкортостан як свою Батьківщину, Батьківщину південних, східних, північних і частини західних башкирів і татар. Татарстан я розглядаю як Батьківщину татар і західних башкирів. Немає жодного сенсу намагатися перекроювати кордони. Після падіння путлерівського політичного режиму треба буде будувати нове життя на основі цінностей Західної Цивілізації, й наші майбутні покоління, після закінчення мораторію на сто років на обговорення кордонів, зможуть без проблем, мирно вирішити будь-які питання.

У разі наявності будь-яких невідрегульованих питань щодо кордонів усередині Республіки Мордовія пропонується підписати мораторій на сто років на обговорення кордонів усередині Республіки Мордовія (тобто де умовно територія Ерзя, де територія Мокша), або спільно вирішити, що кордони не потрібні, а відповідне населення отримуватиме задоволення своїх культурних, мовних та інших потреб згідно з чисельністю відповідного населення у відповідних населених пунктах.

4) Усім республікам Ідель-Уралу необхідно також взаємно визнати суб’єктність і територіальну цілісність Уральської Республіки, Сибірської Республіки, Далекосхідної Республіки, Нижегородської Республіки і т.д. (якщо вони виникнуть), підписати з ними договори про дружбу та співпрацю, встановити горизонтальні зв’язки. Я як башкирський ліберальний націоналіст позитивно ставлюся до ідеї «додати етнічності» до республік, тобто я підтримую ідею найменування відповідних республік як Російська Уральська Республіка, Російська Сибірська Республіка, Російська Далекосхідна Республіка, Російська Нижегородська Республіка і т.д. Мені як башкирському націоналісту такий підхід є вигідним т.к. у цьому випадку не буде домагань на мою Батьківщину Башкортостан. Іншими словами, мій народ у результаті буде з меншою ймовірністю ліквідований через русифікацію та асиміляцію. У кожного народу всередині спільного будинку – Федерації – є власна квартира. У російських, оскільки російських багато, таких квартир багато – Російська Уральська Республіка, Російська Сибірська Республіка, і т.д. Росіяни не йдуть до чужого монастиря зі своїм законом, ми не йдемо до них зі своїм. Росіяни не виступають як старший брат, еволюційно переживають свій імперофашизм і поступово стають на територіях відповідних Російських Республік нормальною європейською російською нацією.

5) Для російського населення неросійських республік Ідель-Уралу створюються всі умови для нормального життя, зокрема вводиться мораторій на сто років на скасування статусу російської мови як державної в Башкортостані, Татарстані, Удмуртії, Марій Ел, Мордовії, Чувашії. У цьому республіки Ідель-Уралу мають можливість проводити свою демографічну політику, зокрема стимулювати приїзд башкирського населення з Російської Уральської Республіки до Башкортостану, татарського населення до Татарстану, вводити обмеження на постійне місце проживання у своїх республіках особам некорінної національності, що приїхали, якщо їх чисельна перевага веде до втрати корінними національностями їхньої мови, ідентичності тощо.

Таким чином, базуючись на принципах дружелюбності, розуміння бажань сусідів, усвідомлюючи всю згубність імперофашизму та путлерівського політичного режиму, можна постаратися виробити низку заходів, що знижують ймовірність громадянської війни на території Ідель-Уралу.