Щойно Путін пообіцяв лише перемагати, HIMARS показав, хто саме це робитиме

Поки в новорічну ніч орки розважалися, записуючи відосики та ліплячи зі снігу потворних зайців, ЗСУ застосували HIMARS по розташуванню казарми мобиків у Макіївці Донецької області.

Декілька сотень трупів. Кажуть, що до 500, але справжньої цифри ми не дізнаємось ніколи.

Не допомогли ні попи з «Тополями», ні імами з нашивками «ми з росіянами, а з росіянами Бог», ні навіть обряди продовження життя від шаманів Бурятії й Алтаю.

Так само ми ніколи не дізнаємося, хто саме там загинув. Всім рідним, кому прийде похоронка (якщо не запишуть зниклим безвісти), буде заявлено, що «ваш родич героїчно загинув у нерівному бою, витягуючи на собі поранених товаришів», і тому вони так і не дізнаються, що не було ніякого геройства, що ніхто навіть не зрозумів, хто і чим їх убив, що не варто туди йти заради якихось грошей, бо помреш, навіть не бачачи супротивника.

«Росіяни, які кажуть, що вони не хочуть “усе життя ховатися від мобілізації”, не розуміють, що навіть один день, який виграв у військкомату, може врятувати їм життя. З великою ймовірністю цей рік стане останнім і для Путіна, і для його війни. Всі люди, посаджені за антивоєнні протести й антипутінську діяльність, будуть негайно звільнені та нагороджені. Усі ухилянти — амністовані. Зрозумійте, що ваше “все життя” може бути набагато довшим, ніж “усе життя” узурпатора», — заклинає блогер Дмитро Чернишев, який емігрував з РФ.

А ось як прокоментував ситуацію незалежний Телеграм-канал «Дзвін ХХІ»:

«Готові присягнутися: жоден із них до війни не чув про Макіївку. Ніколи не був у Макіївці. Ніколи не думав про Макіївку.

Ніколи б не показав її на карті.

Але навіщось поїхав зі свого Саратова до чужої країни, до чужого міста зі зброєю в руках.

Для чого? На Саратов хтось нападав? На Росію хтось нападав? Що ви там забули?

Свою смерть?

Тоді отримали бажане.

Цілком заслужене.

А за тисячу кілометрів від вас, за вашими обвугленими спинами та відірваними кінцівками розташовується місто Саратов, в якому за одну годину додалося кілька сотень вдів і діточок, які ніколи більше не побачать своїх батьків.

Діти, все просто, давайте без зайвих питань і довгих розмов. Ваші тати віддали перевагу вбивствам, грабежам і зґвалтуванням в іншій країні. Воліли не облаштування Саратова, а руйнування міст в іншій країні. Вважали за краще не ваше щасливе майбутнє, а забирати щасливе майбутнє в інших дітей.

Ваші тата — окупанти та вбивці.

На цьому розмову закінчено».