Рашисти починають відкрито пишатися своїм статусом окупантів

Раніше вони й так розуміли, що це окупація, але намагалися це приховати. Пишалися лише таємно.

Але настав момент, коли вони заявляють про це з гордо піднятою головою.

12-річний Амір Валліулов із Казані написав книгу про загиблих солдатів недоімперії. Ну дитина, ну написала, подумаєш. Це ж дитина, так? Не все так просто. Він написав, а її схвалили, опублікували і тепер поширюватимуть. Батьки, редакція, влада недоімперії. Ба більше, він писав не лише з голови та новин — його батьки дзвонили родичам кремлівських бойовиків, консультувалися, брали інтерв’ю.

Всі погоджуються з тим, що вони окупанти. Всі згодні з тим, що це саме війна, а не СВО і що відбувається захоплення чужої землі. Всі згодні з тим, що українці борються за кожну п’ядь землі і що до приходу чобота рашистського ніяких руйнувань ніде не було.

Коли почнуть вітати імператора жестом від серця до Сонця з вигуком «Аве Путін»?

А сам автор… Бідолашний хлопчик! Росіяни бачать у ньому папуаса, що радіє і тріумфує від подарунка «білого пана» — залізного цвяха і червоної носової хустки. Яка довіра, яка пошана — такий жест з боку господарів — дозволили написати книжку, як справжньому письменнику, надрукували російською мовою… ще трохи — і, можливо, навіть пустять за один стіл чаю попити!