«Про розпад Росії» — текст, який відмовилися публікувати російські «опозиціонери»

«Про розпад Росії» — текст, який відмовилися публікувати російські «опозиціонери»

Історик-публіцист, популяризатор історії Росії, ідеолог так званого Інгерманландського сепаратизму Максим Кузахметов розповідає, що серед лідерів московської опозиції особливо популярно говорити про «неприпустимість розпаду». Причому безапеляційно стверджується, що буде «кровища» та «ядерний апокаліпсис». Зокрема, про це у своєму Youtube-каналі говорила Юлія Латиніна. Без жодних там «можливо» та «ймовірно». А потім слово в слово все те саме повторила в авторській колонці в «Новій газеті».

«Я знайомий із багатьма співробітниками видання. Включно з головним редактором. І запропонував викласти альтернативний погляд на розпад Росії. Мені милостиво дозволили написати. Але опублікувати відмовилися. Чому? А тому, що «ми такий матеріал не замовляли». Вийшло безглуздо. Але в дусі москвоцентризму: «Ми краще знаємо, як переформатувати Росію», — каже Кузахметов.

Він запропонував ознайомитись усім охочим зі своїм текстом, який підготував у відповідь на твердження Юлії Латиніної.

Дискусії про розпад Росії дедалі частіше переходять із теоретизування на практичну площину. Але, на жаль, замість обговорення тем, пов’язаних із політичним устроєм та економікою майбутніх незалежних держав на уламках путінської імперії, частіше звучить тема нової кривавої громадянської війни. Причому це подається як щось само собою зрозуміле.

Наприклад, про розвал Росії у своїй колонці для «Нової газети» написала Юлія Латиніна. Що дізналися читачі? Виявляється, «розпад РФ супроводжуватиметься повсюдною різаниною». Чому? А тому, що так само було після розпаду СРСР «у Нагірному Карабаху, Косово, Баку, Сумгаїті, Сухумі тощо» (зверніть увагу, що написано це безапеляційно, без будь-яких там «можливо» та «ймовірно»). Непосвячена людина, ймовірно, під «тощо» має розуміти весь простір колишнього Радянського Союзу. Але ж це не так!

Переважна більшість колишніх російських громадян ні з якою «повсюдною різаниною» не зіткнулися. Збройних конфліктів не було ні в Україні, ні в Білорусії. Ніхто не влаштував різанину національних меншин у країнах Балтії та Казахстані. Безпосередньо у Росії масові вбивства сталися лише Чечні. То з чого раптом розпад Росії призвів до кровопролиття між псковичами і новгородцями?

Насправді розпад СРСР продемонстрував, що загалом розвал імперії може відбуватися цілком мирно. Ба більше: багато конфліктів, наприклад, у Придністров’ї, виявилися затяжними значною мірою через активну участь Москви на боці напівбандитських формувань. Реальною турботою про долю російськомовних, що залишилися в не дуже доброзичливому середовищі, могла би стати програма репатріації. Але саме такі методи для імперської політики Москви здавалися найменш цікавими.

Однак у запасі Латиніної та її союзників є ще один приклад — «Югославський сценарій». Розпад колишньої СФРЮ справді призвів до кривавого протистояння. Але, по-перше, масові вбивства почалися на ґрунті старовинних етнічних і релігійних протиріч. Подібний варіант виключений для більшості суб’єктів Російської Федерації через національно-релігійну єдність (російсько-православну). А по-друге, половина республік відокремилася з мінімальною кількістю жертв. Так здобули незалежність Словенія, Північна Македонія та Чорногорія. Тобто за уважного розгляду навіть горезвісний «Югославський апокаліпсис» — не є прикладом тотальної катастрофи.

Ба більше, драматичний розпад СФРЮ є радше винятком для Європи. Тому що у XX столітті цілком мирно розійшлися Чехія та Словаччина, а також Норвегія та Швеція. Розпавшись, не занурилася в кривавий морок і Австро-Угорщина.

Слід пам’ятати, що у ХХІ столітті міжнародне співтовариство має великий досвід у вирішенні проблем із регіональними конфліктами. Є підрозділи «блакитних касок» і «сили швидкого реагування».

Про всяк випадок у противників розпаду Росії є ще один аргумент. Це атомна зброя. Адже у разі розвалу з’явиться замість однієї великої держави з червоною кнопкою відразу багато нових маленьких. Юлія Латиніна так і пише: «Рязанська область з’ясовуватиме з Московською областю стосунки за допомогою ядерної зброї». Більше у рязанців і московитів не буде жодних проблем, окрім пристрасного бажання перетворити території своїх регіонів на радіоактивний попіл. І знову доведеться нагадати приклад розпаду Радянського Союзу. Хоч одну ракету з ядерною боєголовкою було запущено? Найдивовижніше, що окрім Росії ніхто й не претендував на володіння цією зброєю. І те, що нині Москва перетворила її на зброю шантажу — ключовий аргумент на користь примусової денуклеаризації регіонів на просторі Постросії.

Особливо треба зазначити, що про розмови про неприпустимість розпаду, бо «почнеться страшне», втратили будь-який сенс після 24 лютого 2022 року. Найстрашніше вже сталося. Найгірше жахів Бучі й Ірпеня, депортації десятків тисяч українських дітей, перетворення десятків міст на купи руїн, нічого не може бути.

Корреспондент

Напишіть відгук