«Потрібно хвалити їх і їхню країну, і їхнього царя, який понад усе на світі»

Наведемо кілька цитат з книги Ніколаса Вітсена «Подорож до Московії» (N. Witsen, Moskovische Reyse 1664-1665.)

«Як поводяться ці варвари, ти можеш виснувати навіть із того, що все, що б вони говорили, вони вважають непорушним і твердим і, більше того, вони при переговорах не дозволяють заперечувати собі, не дотримуються ніякого порядку, але говорять необдумано про все, кидаються то туди, то сюди, дивлячись із того, що спаде їм на думку, не дають собі праці уважно вислухати чужі слова, перебивають і, за грецьким прислів’ям, діють у своїх інтересах, розглядають тільки те, що пропонують самі; а якщо запропонують щось, що їм не подобається, вони кажуть, що це нісенітниця і не має жодного стосунку до справи; вони думають добре тільки про себе й інших порівняно з собою вважають нічим.

На підставі цього справедливо можна сказати:

“Серед хороших ти будеш хороший, серед лихих — лихий».

«Бесіди, які велися з ними, були дуже поверхові: треба хвалити їх і їхню країну, і їхнього царя, який понад усе на світі.

Це вони охоче слухали, хоча ми говорили так, що в Голландії й селяни могли б помітити глузування».

«Справжня причина, чому нас до призначеного часу не хотіли пускати в Москву, була в тому, що вони від Різдва до Богоявлення пиячать і не хочуть, щоб їм заважали».

«Господиня вітала мене кубком пива, зачерпнувши його з великого ковша, причому залишки з кубків виливалися назад у ківш, що було дуже неапетитно.

Стіл накрили брудною скатертиною самі господар і його син, хоча це важливі люди, у яких удосталь були холопи та слуги».

P.S. Як бачите, ми не дарма пишемо, що русскомір ніколи не змінюється. Він завжди застійний, жорстокий, заздрісний, зарозумілий, злиденний і недалекий. І не зміниться ніколи, але намагається змінити нас усіх під себе.