Оренбуржжя — шлях до життя чи нової війни?

«Оренбурзький коридор» життєво важливий для Ідель-Уралу. Якщо імперія руйнуватиметься не вся відразу, а частинами — то саме територія Оренбуржжя стане шляхом надання допомоги для наших національно-визвольних рухів із незалежного Казахстану. Казахстан допоможе обов’язково, адже це для нього питання виживання. Але характер і кількість цієї допомоги залежатиме від того, як ми самі поставимося до претензій Казахстану на Оренбуржжя.

Потрібний буде певний компроміс, адже не лише представники деяких наших республік вважають Оренбурзьку область своєю територією, а й у Казахстані теж висловлюються ідеї, що необхідно приєднати цю область до Казахстану після розвалу імперії.

Ситуацію ускладнює те, що ця територія входить до ареалу так званого «Жовтого Клину» — масового поселення українських колоністів (не шляхом завоювання, а просто деякі самі «понаїхали», інші були виселені насильно в царські часи). Ще сторіччя тому там були досить сильні проукраїнські національні партії та рухи. Коли імперія розпадеться, вони можуть знову відродитися. Навряд чи вони претендуватимуть на незалежність, як було раніше, коли імперія ще не винищила основну частину населення регіону, проте можливо, що великі шанси отримати цю територію будуть у того, хто зможе надати «Жовтому Клину» якусь автономію. А можливо, що це українське населення вже безповоротно змосковщене і більше не асоціює себе з українцями.

Однак у будь-якому разі краще сперечатися з українцями, аніж воювати з імперією московитів, бувши оточеними нею зусібіч.

Тому навіть у наших корисливих інтересах, аби хоч якась частина з цих українців згадала про своє коріння.

Тому з усім цим доведеться зважати на тих, хто зможе претендувати на встановлення свого суверенітету над цією областю.

Або судитися за неї в міжнародних судах. Головне — не довести все до чергової локальної війни, адже Кремль, який послабшав, тільки на це і сподіватиметься.