Одного кота шкода, а на мільйони котів начхати, бо «не в Росії»?

Трагічна смерть кота Твікса із Башкортостану призвела до перегляду правил пасажирських перевезень залізницею. Провідниця викинула кота після операції просто на 30-градусний мороз, коли він вибрався зі своєї переноски.

Ступінь розлюднення населення під впливом військової пропаганди жахлива, і що далі — то жорстокішу поведінку можна спостерігати. До того ж ця жорстокість ще й не виправдана взагалі ніяк. Поки одна частина населення РФ вимагає покарати провідницю за жорстоке поводження з твариною, інша частина (зазвичай любителі живодерства) доводить, що вона все правильно зробила й абсолютно начхати, що станеться з твариною.

В інтернеті із цього приводу величезних масштабів суперечки. Але коли російські ракети, міни й артилерія вбивають на війні в Україні, Сирії, Грузії, Ічкерії, Молдові, Африці тощо десятки чи навіть сотні тисяч котів, собак, птахів, худобу, диких тварин — усі ці розмови про захист прав тварин якось у рунеті взагалі не виникають. Наче і немає цих тварин. Коли імперські солдати для розваги через свої садистичні схильності витончено катують і жорстоко вбивають сотні мишей і щурів в окопах — зоозахисні організації РФії мовчать, як і населення загалом.

Коли російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС і втопили мільйони живих істот, а також позбавили води мільярди риб, раків тощо, а тварин, які вціліли, прирекли на життя в напівпустелі — зоозахисники РФ і населення просто промовчало. Коли російські солдати відстрілюють у захоплених заповідниках червонокнижних тварин на шашлики, населення мовчить. Коли підпалюють заповідний степ, населення мовчить. Коли ходять мародерити окупованими містами і відстрілюють собак у будинках, аби не заважали грабувати — населення мовчить. Коли ламають лапи і хребет тваринам, аби ті не могли рухатися, а потім підкладають під них вибухівку, щоби той, хто прийшов на допомогу тварині, підірвалася — населення мовчить.

Російська армія може вбивати будь-кого і як завгодно, зокрема хоч усіх тварин і людей за межами Росії — жодного значного резонансу навіть не станеться. Як це працює взагалі? Не кажучи вже про те, що на рахунок загороджувальних загонів у військах жодних обурень теж не виникає: набридло вбивати тварин, а вбивати солдатів противника загрожує у відповідь вогнем — вбивай своїх же людей, як Герой Росії Олексій Мільчаков.