«Об’єктивних передумов для сепаратизму немає, але якщо він все-таки трапиться — чому не варто визнати право цих народів на самовизначення?» Наскільки серйозно слід ставитися до загравань російських лібералів із корінними народами

«Об’єктивних передумов для сепаратизму немає, але якщо він все-таки трапиться — чому не варто визнати право цих народів на самовизначення?» Наскільки серйозно слід ставитися до загравань російських лібералів із корінними народами

Говорячи про можливе майбутнє РФ, нинішні російські ліберали за замовчуванням ведуть мову про Росію в кордонах мінімум 1991 року, населену єдиним російським народом. Навіть окремі нечіткі меседжі про право на самовизначення не міняють цього підходу.

Наприклад, керівник мережі регіональних штабів Навального Леонід Волков упевнений, що РФ не може розпастися навіть після усунення Путіна від влади. Але він бодай визнає існування проблеми.

«Коли говорять про розвал країни, мають також на увазі і регіони типу Чечні. Крім Чечні, в Росії є ще буквально кілька регіонів, таких як Республіка Соха (Якутія), Республіка Тива, ще кілька республік Північного Кавказу, які етнічно, культурно й історично набагато меншою мірою є Росією, ніж звичайні російські регіони. Регіони, де можна собі уявити їхню реалізацію права націй на самовизначення та їхнє бажання жити в окремій державі», — говорить політик.

Волков сумнівається, що насправді таке бажання буде реалізовано через величезну фінансову залежність зазначених регіонів.

«На жаль, багато хто з цих регіонів входять до числа найбідніших регіонів-акцепторів, які не існують без серйозних вливань федерального бюджету. Чечня, Тува або Інгушетія просто не можуть прожити без сотень мільярдів рублів, які з Москви надходять щороку.

Тому об’єктивних передумов для сепаратизму немає. Але якщо він все-таки трапиться — ну добре, а чому варто засмучуватися, чому не варто визнати право цих народів на самовизначення? Чому не варто нарешті визнати, що чеченська війна в 90-х була жахливою, трагічною помилкою, яка, власне кажучи, багато в чому визначила Путіна, путінізм і трагедію 2022 року?

Можливо, якби тоді вже Чечня змогла стати окремою державою, це і знизило би кількість проблем усередині Росії, і стало б антиприкладом для багатьох інших регіонів і республік, які б думали про відділення, але насправді на прикладі Чечні побачили б, що їм це зовсім не потрібне», — припускає навальніст.

Він вважає, що жодних об’єктивних передумов для розвалу Росії немає, оскільки Росія зараз є унітарною державою, максимально гомогенною в культурному плані — «на жаль, більш унітарною та більш гомогенною, ніж насправді хотілося б»: «Кінець Путіна, ослаблення центральної влади в Росії будуть не злом, а великим благом, тому що вони відкриють можливості для федералізації та для запуску найважливіших економічних механізмів, які зможуть, можливо, на якомусь дальньому горизонті часу перетворити Росію на поліцетричну країну, в якій можливість для самореалізації є у ​​людей у ​​різних регіонах, а не тільки в Москві».

Тут Волков намагається всидіти на двох стільцях: і зіграти на почуттях любителів «єдиної неподільності», і дати сигнал про те, що самовизначення в РФ буде можливе, якщо навальністи прийдуть до влади.

Окрім того, політик прямо заявляє, що в РФ нема сепаратизму, що відверто суперечить дійсності.

Що ж до залежності регіонів від центру, то Волков замовчує, звідки ця залежність узялася. І не хоче розуміти, що за століття висмоктування всіх ресурсів і підпорядкування всіх ринків Москві люди в регіонах уже трохи втомилися від цієї Москви.

Та й після 24 лютого 2022 року федералізація РФ вже втратила актуальність. Уже зрозуміло, що Москва ніколи не допустить реальної федералізації. Хоч би яку Росію будували — все одно виходить імперія.

Корреспондент

Напишіть відгук