Неудмуртська пам’ять

Що не день, то в Удмуртії відзначається якась пам’ятна подія з Другої світової війни. Війни, яка була майже століття тому. Війни, яка не має безпосереднього стосунку саме до національної історії Удмуртії, бо власне удмурти в цій війні воювали не за свою незалежність, а проти неї як на боці радянських військ, так часом і на боці гітлерівських військ. Адже жодна з цих держав не збиралася враховувати удмуртські інтереси.

Сьогодні в Іжкарі збираються в аеропорту танцювати на згадку про закінчення Сталінградської битви, поважаючи мужність захисників цього міста, які вистояли, так і не здавши місто ворогові.

Однак якщо проводити таку силу-силенну заходів, присвячених давній битві, то чому лише з однієї війни?

Адже можна відзначити і мужність захисників Хлинова, які у 1457 році витримали облогу міста московитами, так і не здавши місто окупантам, яких прислав московський князь Василь ІІ.

Чим ця подія гірша за будь-яку іншу, яка до того ж має прямий стосунок до удмуртської історії? Адже тоді Хлинов (нині Кіров і Кіровська область) був частиною удмуртського В’ятської держави.

Але зрозуміло, що в окупованій Удмуртії можна вшановувати пам’ять воїнів будь-якої битви, аби вони воювали на боці Московії. Тож не буде нічого дивного, якщо одного разу в Удмуртії відзначатимуть не цю битву, а іншу — битву 1459 року, коли війська московитів після тривалої облоги взяли Хлинів і всю В’ятську республіку.