Не грати за правилами чекістів

Москва продовжує використовувати репресії як головний інструмент денацифікації національних колоній. Метод простий, тупий, але дуже ефективний. Немає підстав вважати, що Кремль змінюватиме цю тактику – адже вона демонструє блискучі результати.

Національні рухи маргіналізовані, активісти посаджені або залякані настільки, що бояться розмов про опір. Навіть у політичній еміграції народ жорстко цензурує себе – зосереджуючи зусилля лише на інформаційній роботі. Проблема в тому, що подібні зусилля:

А) легко передбачати;

Б) ще легше нейтралізувати.

Візьмемо, скажімо, Татарстан. Москві було досить легко прорахувати реакцію татар на власні дії. Забрав десять рублів, повернув 20 копійок – і татари самі роздзвонять про це як про велику перемогу республіки над федеральним центром. Адже іншим повернули не 20, а 2 копійки. («Ми знову всіх перехитрили – нас пограбували на найвигідніших умовах!» – у цьому вся філософія Татарстану за останні 20 років.)

У Кремлі розуміють, що за найменшого тиску татарстанські еліти будуть продавати залишки суверенітету за можливість триматися за владу і залишатися біля потоків. Громадські структури на кшталт ВТГЦ та «Азатлик» швидко помножені на нуль – адже народ сахається від них як від прокажених, боячись потрапити в опалу.

Змінити ситуацію можна лише вийшовши за межі визначеного Москвою шаблону поведінки. Тобто відповідаючи на дії Москви несподівано й непрогнозовано.

Що робити? Відмовитись грати в гру «мисливець-жертва». Де татарин – вічний тєрпіла, що або в еміграції, або в російській в’язниці, або обслуговує інтереси Кремля. Головне правило у цій московській грі – насильство може застосовувати лише Москва. Тільки вона має ліцензію на груповий та індивідуальний терор. Терористичні групи у цій грі перейменовані на «ФСБ». Підручні терористів називаються поліцією. Тортурні – «УФСВП». Експропріації – «ФНП».

Мудрий шахіст (татарин) завжди програє бейсболістові з битою (імперія). Так, найкраще поєднання – це бита бейсболіста та розум шахіста. Але якщо не взяти до рук биту – шансів на перемогу не буде.

Все сказане вище повною мірою стосується і башкирів, і чувашів, і інших народів (якщо вони все ще вважають себе окремими народами, з національними інтересами). Просто число татар, наші амбіції покладають на нас особливу відповідальність.