Наша імперія буде там же, де й усі інші, але смішніше?

Наша імперія буде там же, де й усі інші, але смішніше?

Далеко не всі погляди колишнього російського журналіста Аркадія Бабченка ми поділяємо, але цього разу він написав текст, у якому дуже влучно описав процес, який зараз відбувається з РФ. Текст різкий, але ж не можна просто мовчки сміятися, дивлячись на абсурд нашої нинішньої ситуації.

П’ятсот років тому світом володіла надмогутня імперія — одна з найбільших імперій за історію людства взагалі. Її флот володів усіма морями — а хто володів морями, володів тоді світом. Завдяки своєму найпотужнішому флоту імперія в епоху Великих Відкриттів відкрила і колонізувала мис Доброї Надії, Мадагаскар, Маврикій, морський шлях до Аравії та Персії, Цейлон, Гоа, колонізувала частину Індії та призначила там свого віце-губернатора, мало не повністю підкорила західне узбережжя Африки, вся північна Африка була під її владою, Бразилія належала їй повністю, як і частина Мезоамерики та Південної Америки. Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау — сюди Імперія намагалася пробити «сухопутний коридор». Острови Зеленого мису, майже всі ключові архіпелаги, Тимор — це були її володіння.

Уявити, скажімо, 1525-го року падіння цієї імперії було зовсім немислимо.

Зараз це маленька симпатична демократична дуже гарна тиха держава на західній околиці Європи з одним із найбільших рівнів безробіття.

Називається Португалія.

Через сто років, у результаті Іберійської унії, Іспанія — як би орки сказали зараз, на «добровільному референдумі» — об’єднала в себе Португалію і відповідно сама стала наймогутнішою імперією світу, що володіє всіма морями. Непереможна армада, війни з Голландією, оце от все.

У результаті невтопна армада булькнула у шторм, за нею булькнула й Іспанська Наддержава.

Тепер це гарна доброзичлива відносно демократична держава на південній околиці Європи з досить високим рівнем безробіття.

Ще за сто років планетарною Наддержавою стала Голландія. Яка віджала у Португалії Бразилію, заснувала на Манхеттені Нову Голландію та Нью-Йорк, який спочатку називався Новий Амстердам — ви ж знаєте, що «долар» це спотворений «талер», так? — і, за фактом, Сполучені Штати Америки, потопила залишки іспанських армад, її Вест-Індська компанія стала основою монополії та стратегії ведення бізнесу на найближчі пару сотень років і моря належали їй нероздільно.

Тепер це симпатична небідна гарна демократична процвітаюча держава на північній околиці Європи.

Потім була Британська імперія, над якою ніколи не заходило сонце у прямому значенні цього слова. Мабуть, уже наймогутніша імперія на планеті. Її Ост-Індійська компанія, небачений до цього монстр-монополіст, який володів усім — ось узагалі всім — забезпечила Імперії світове панування протягом кількох сотень років.

Що світ змінився, британці усвідомили самі, одними з перших, самі відмовилися від своєї імперськості, дали всім мир і свободу, і тепер це, як і раніше, одна з провідних світових держав — але маленька острівна країна.

Була ще Бельгія, яка влаштувала в Конго такий геноцид, що його досі ніхто не переплюнув — ні Гітлер, ні Сталін, ні Пол Пот, ні навіть Мао з Кімом. Король Леопольд Другий дуже тихо і без шуму вирізав у Конго п’ятнадцять мільйонів людей — п’ятнадцять! — і довгий час про це ніхто взагалі не знав. Навіть Бельгія довгий час про це не знала — Конго була фактично приватною країною Леопольда, а не Бельгії.

Було це позавчора. Ось, майже буквально — на початку ХХ століття, мало не під час Першої світової вже.

П’ять років тому. Лише п’ять років тому. Ще одна Недоімперія здійснювала дев’яносто відсотків запусків у космос. Розмови про те, що вона може бути підсунута з першого місця, викликали у надутих трьох товстунів гомеричний регіт і жарти про батути. Ну і плюс сухопутний коридор, лайна аналогів крейсера і ось це все.

У російському сегменті МКС із модуля Soyuz MS-22 відбувається витік тосолу із системи охолодження.

Тосолу.

Карл.

Карма — це не тільки напасна сука, але ще й офігенне почуття гумору. Мініметеорит міг би пробити сонячну панель — і тоді це була би нормальна така гідна інженерна поломка. Міг би зламатися якийсь ультраквазічастотний квантовий бластер — гідно, з ким не буває. Міг би збитися з курсу приватний «Крю Драгон» під час стикування — ну, трапляється.

Але в кривожопих міг потекти тільки тосол із летючої печі з дровами — і нічого іншого потекти там не могло в принципі.

Ну, хіба що дірку дрилем в обшивці просвердлити і жуйкою заклеїти. Або система вакуумного очищення сортира піти по тринді, і космонавтам доведеться срати у віконце. Ну чи забити кувалдою гіроскопи догори дригом — і «здається, щось пішло не так». Або булькнути в океан найновіший супутник міноборони, виведений на орбіту лише два місяці тому і призначений для супутникової розвідки на території України.

Ну або, або, або…

Просто зараз ми з вами спостерігаємо, як кривожопа недоімперія, яка ще тридцять років тому, однак, володіла половиною Європи, Африки та й узагалі значною частиною світу, а всього п’ять років тому була монополістом у космосі, перетворюється на маленьке, негарне, недемократичне, але, слава тобі, господи — через свою кривожість безпечне для сусідів убоїсько на східних задвірках Європи.

Без гарних будинків Порто, без тюльпанів Утрехта, без середньовічних вуличок Брюгге і без Йоркширського пирога з гіннесом Юніон Джека.

Португалія курця. З орками й іржавими танками.

Рогозін, у тебе тосол із радіатора витік.

В добру путь.

Ваш Дід.

Корреспондент

Напишіть відгук