На війні з гітлерівцями ерзя гинули у 3,67 рази частіше, ніж москвичі. Що змінилося з того часу?

Ось що це розповідає Ліга Вільних Націй.

Сучасний Кочкурівський муніципальний район Мордовії налічує 9442 жителі. З них 92% ерзя. Населення району стрімко скорочується — у 1970-х роках у ньому проживало 27 475 осіб.

1941 року в Кочкурівському районі проживало 16525 осіб, 1959 року до нього було додано частину скасованого Саранського району. Населення цієї території у 1941 році становило ще 5475 осіб. Це важливо, оскільки сучасна Книга пам’яті Кочкурівського району враховує лише його сучасні кордони, а не межі минулого — наче це був єдиний район станом на 1941 рік. Таким чином, якби він справді був у цих межах у 1941 році, то його населення становило би приблизно 22 тис. осіб, з яких 95-98% становили ерзя.

За період гітлерівсько-радянської війни з 1941 по 1945 рік загинуло 6500 уродженців Кочкурівського району, або 29,55% від усього його населення (зокрема й на території, яку додадуть пізніше, але яку сучасні творці Книги пам’яті враховуватимуть як частину району вже на той момент).

У 1941 року у Москві проживало 4345400 людей. З них загинули на війні близько 350 тис., або 8,05% населення. Тобто у 3,67 рази менше, ніж із Кочкурівського району.

Аналогічна статистика спостерігається практично по всіх регіонах тодішнього СРСР — жителі колоній брали участь у війні у рази частіше, ніж москвичі, відповідно й гинули у рази частіше. Сучасна Росія пішла набагато далі: жителі колоній беруть участь і гинуть у війні в 30-60 разів частіше, ніж середньостатистичний москвич, а в окремих регіонах навіть у 70 разів частіше.