Мовна шизофренія косить наші ряди

Можна скільки завгодно доводити, що «російська мова не власність росіян», але вони все одно скажуть: «Це наша земля, тут живуть наші російськомовні земляки, їх утискають і пригноблюють, не дають носити лапті та кокошники, тому ми йдемо їх рятувати!» Якщо навіть чудовий автор зворушливої статті про російську мову вибіжить назустріч московитським танкам із закликом повернути назад, то вони його переїдуть гусеницями та поїдуть далі. Щиросердечність душевного пориву не знижує ймовірність загибелі під танками агресора.

Відстоювати «право неросіян розмовляти російською мовою» — це ж здогадатися треба. Яке право? Нам хтось із російських нацистів забороняє цю мову використовувати? Навпаки, посилено нав’язують її в усіх сферах життя. Звідки ми повинні її виштовхувати, викидати, вичищати.

Скільки можна цього «російська мова не власність росіян» і тому ми «маємо право» її використовувати нарівні з національними мовами і навіть називати російську мову рідною?

Навіщо вам це право? Право на що? Право на буття манкуртом? Ми не повинні і не можемо використовувати російську мову більше й частіше, ніж національні мови. Ми повинні саме відмовлятися від неї, скорочуючи її використання до мінімуму, а то й до нуля.

Наших предків убивали за те, що вони не володіли цією мовою, а зараз ми маємо ще й захищати саму можливість нею розмовляти самим?

Російська мова – це як цигарки. Хтось може відразу відмовитись, а комусь потрібен перехідний період. Але, в будь-якому разі, відмова дуже важлива і потрібна, бо, як і цигарки, російська мова вбиває. Когось швидко, а когось повільно, але вбиває всіх.