Кӱсото в обмін на пил в очі

Куди поділися священні марійські гаї, наочно показано в цьому радянському пропагандному кіно за 1929 рік, де розповідають, як легко і весело вивозити марійський ліс, а марійці не те що не стріляють у відповідь, як ще нещодавно робили їхні предки під час «черемиських» воєн проти московитів — тепер уже самі беруть участь у розграбуванні Москвою своєї землі.

У 1929 році ліси вкривали понад 75% території марійської землі, попри кілька століть вивезення лісу Москвою. Зараз, якщо вірити кремлівській статистиці, лише 55%, і кількість лісів продовжує знижуватись, а з початком залучення китайців і північнокорейців до рубок рівень лісистості почав падати ще швидше.

Спочатку Москва змінювала марійський ліс на церкви, а марійців забирала до своєї армії, просто нагнавши до поселень кІзяків із батогами. Потім почала міняти ліс на пам’ятники Леніну/Сталіну, а за марійськими хлопцями приходили будьонівці з гвинтівками. Тепер ліс міняють на літери ZOV та колорадські стрічки, а хлопці… За кимось із них приходять і погрожують в’язницею, інші йдуть на війну переважно самі, бо республіку навмисно доведено до крайнього зубожіння — навіть не так у фінансовому, як у моральному плані. Імперці навіть не приховують свого ставлення до цього пограбування і говорять про нього так: «Міняємо у тубільців ресурси за намисто».

Марі — лісовий народ. Так сказано у багатьох оповідках і літописах. Зараз не зрозуміло, хто зникне швидше — всі ліси чи всі марі. 

Напевно, останній марієць та останнє дерево буде зрубано майже одночасно.