Громадянська війна: між бажаним і дійсним

Башкирський політик Руслан Габбасов вважає, що на Російську Федерацію очікує революція та громадянська війна. Чому? Свою позицію Руслан аргументував дуже детально.

Багато коментаторів сильно збудилися через слова про громадянську війну. Мовляв, громадянська війна в РФ неможлива, ба більше – такі заяви «смішні», «Габбасов видає бажане за дійсне», «ніхто не бажає громадянської війни», «більшість людей не підтримують таких ідей» тощо.

Розглянемо поширені помилки на тему майбутнього РФ.

1. Безглуздо оцінювати можливість смути або громадянської війни в категоріях «хочу / не хочу», або в категоріях «рука СБУ», «робота ЦРУ», «підступи Моссада» тощо. Якби революції та наступні громадянські війни так легко організовувалися – як це подають соловйови та інші кремлівські смітники – весь світ палав би у громадянських війнах, організованих спецслужбами ворогів.

2. Революція, як і громадянська війна, можлива за сукупності безлічі чинників. Простіше кажучи, організувати громадянську війну рівному місці, без передумов – це фантазія. Жоден теракт, вбивство чи політична криза не призводить до громадянської війни країни з сильним громадянським суспільством, справедливим правосуддям і ефективними державними інститутами.

3. Однак РФ не може похвалитися ні першим, ні другим, ні третім. Ми не маємо ні сильного громадянського суспільства, ні правосуддя, ні ефективних інститутів державної влади. [Не плутати авторитаризм із розвиненими державними інститутами.]

4. Ще один аргумент проти громадянської війни – «непопулярність ідеї у суспільстві». Взагалі дивний аргумент.

Ви знаєте приклади, коли б громадяни мріяли про громадянську війну у своїй державі? Ні, громадянська війна – вимушений захід, нерідко саме в авторитарних та тоталітарних державах – бо інших рішень просто немає.

5. «Більшість людей так не думають», – не хочемо нікого образити, але більшість, особливо в РФ, є радше не колективним розумом, а колективною дупою. Простий приклад. Якби в РФ існувала соціологія, то будь-яке опитування громадської думки вранці 24 лютого показало б, що 80-90% громадян РФ вважають, що «спецоперація зі знищення ЗСУ та повалення нацистської влади закінчиться до обіду п’ятниці». Звісно, ​​якщо провести таке опитування зараз – усі розумнітимуть заднім числом і розповідатимуть про те, як «коригуються завдання під час проведення СВО». Але за фактом більшість просто неадекватно сприймала реальність – жила у вигаданому світі, як результат – навіть за півроку кінця-краю СВО не видно і не передбачається.

Доленосні події, що змінюють світову історію, – це далеко не завжди результат «колективного бажання». Розвал Російської імперії навіть у 1916 році сприймався як абсолютно фантастичний сценарій, і навряд чи хтось із жителів імперії міг би сприйняти його всерйоз. Для людей, які говорили про розвал СРСР у 1970-х та 1980-х роках, існували спеціальні лікувальні заклади.

Проте ні всесильна царська охранка, ні КДБ із психлікарнями для інакодумців не змогли зупинити каток історії, який розчавив імперії на своєму шляху.