Дерусифікація або смерть

Іноді наші читачі дивуються, чому ми називаємо росіянами/московитами тих, хто явно походить із корінних народів, але є манкуртом, який підтримує імперію.

А як нам їх називати, якщо вони самі себе називають росіянами? Ви ніколи не замислювалися над тим, чому це слово в російській мові прикметник, а не іменник?

Напевно вам частенько доводилося спостерігати, що ті, хто все життя кликав себе «російським», раптом промовлявся про своє «інородське» коріння. І недарма все так.

Росіяни — це назва тих манкуртів, які остаточно втратили зв’язок зі своїми предками.

Їхнє створення було вкрай вигідне для імперії, адже куди простіше утримувати у покорі тих, хто вважає себе одним цілим, а не сотні народів.

Нині росіяни намагаються ліквідувати державність Татарстану. Так, це «паперова» державність, але вона стала б украй зручною підмогою при боротьбі за незалежність — офіційно існуючі держави набагато простіше можуть досягти міжнародного визнання. Росіяни хочуть поступово створити Казанську область і повторити таке і з іншими республіками.

А далі — Емський указ і Валуєвський циркуляр. Цими документами повністю заборонялися білоруська й українська мови: заборонялося книгодрукування, богослужіння, театральні вистави, шкільні підручники, ЗМІ, документознавство і навіть самі назви цих народів та їхніх країн (білорусам заборонили називатися литвинами, а українцям заборонили бути українцями, а лише «малоросіянами»). Але просто заборонити мало, адже від заборони народ швидко не зникне — далі були штучні голодомори, насильницькі депортації, повне винищення інтелігенції.

Якщо ви сподіваєтеся, що народи Ідель-Уралу така доля омине, то дарма. Імперія завжди прагнула саме того, аби корінні народи були або повністю асимільовані, або винищені. І що швидше — то краще.

Ми не маємо часу чекати, доки імперія почне з голодоморів — ми зобов’язані її випередити.