«Давайте замість того, щоб говорити про відміну російської культури, пригадаємо, скільки культур скасувала вона»

«Давайте замість того, щоб говорити про відміну російської культури, пригадаємо, скільки культур скасувала вона»

У кожного з нас є особиста історія, пов’язана з вивченням рідної мови. Але так чи інакше ця історія пов’язана з російською. Оптимістичний сценарій – усі навколо розмовляли рідною, але російська завжди була на бекграунді, і пропаганда постійно навіювала, що це мова великої культури (а решта мов значно бідніші). Реалістичний же сценарій набагато сумніший. Що ж нам робити зі своєю російськомовністю? Ось що про це розповіла Дінара Расулєва – поетеса, актриса й громадська активістка.

«Я татарка і моя рідна мова татарська. До шести років я говорила тільки нею, в садок я не ходила, але потім пішла до школи, і виявилося, що це сільська мова, якою соромно говорити при однокласниках. Відтоді я перейшла на російську, яка вважалася крутою мовою великих письменників і рок-зірок. Так я опинилася тут, на форумі російськомовної культури – внаслідок колонізації Росією культур і мов. Непоганий результат, скажете ви? Російська мова допомогла нам розумітися? Так, але стерла культурні відмінності, зробивши їх стидкими. Тюркські мови республік перевели на кирилицю (татарську ще й на латиницю перед цим), змусивши людей вивчати свої мови наново, моїм рідним давали російські імена на їхніх роботах, скорочували по-батькові, щоб легше було вимовляти. Була Радифа Ахметгарівна, стала Рая Григорівна. Писати рідною мовою я не вмію, хоч тепер хочу. Раніше не хотіла, навіщо, якщо є чудова російська мова.

У своєму вивченні деколоніальності я багато розмовляла з людьми з різних культур, і в нас однакова історія. Сільська мова. Соромотна мова. Українські подруги розповіли мені, що коли вони навчалися у школі, так було і в Україні. Й у Білорусі. Й у Туві, Башкортостані, Туркменістані, Марій Ел.

Проблема ця безпосередньо пов’язана з побудовою ієрархій, авторитетів, ксенофобією, націоналізмом, імперськістю та столичноцентричністю. Багато в чому це причина того, чому більшість людей у ​​Росії підтримує вторгнення.

[…]

Давайте замість того, щоби говорити про скасування російської культури, пригадаємо, скільки культур скасувала вона. І подумаємо, як ми можемо змінити себе та своє сприйняття, щоб допомогти чи не завадити їм повернутися і стати нарівні з російською, звільнившись від її гніту».

Корреспондент

Напишіть відгук