«Це не наша війна»: башкирські націоналісти створюють збройний опір

Башкирські націоналісти, які захищали гору Куштау від розробки, оголосили про створення збройного опору. Вони показали шеврони із ісламськими символами для майбутніх бійців. Одночасно з’явився анонімний «Комітет башкирського спротиву», який закликає до насильницьких акцій протесту, зокрема підпалів військкоматів та офісів політичних партій. Обидві організації виступають за вихід Башкортостану зі складу Росії. Політологи вважають башкирський національний протест серйозним викликом Москві. «Верстка» поспілкувалася з одним із лідерів націоналістів і розповідає про національний рух у республіці.

Анонімні башкирські партизани

21 вересня, у день, коли було оголошено «часткову мобілізацію», у Telegram створили анонімний канал «Комітет башкирського опору». На його обкладинці зображений стиснутий кулак на червоному тлі, підпис під ним говорить: «Башкортостан буде вільний!». Анонімні адміністратори у своєму першому пості написали, що канал «створений для організації національного спротиву в Башкортостані проти путінської влади».

У наступному пості автори каналу опублікували фотографію з протесту на горі Куштау у 2020 році та написом: «У вільному Башкортостані мобілізації не буде». Вони зробили кілька репостів з анархістських телеграм-каналів і виклали дві книги — «Абетку домашнього терориста» (включено до списку екстремістських матеріалів) і «Короткий підручник міського партизана» — і підписали їх як «підручник для башкирського бійця опору» та «навчальний посібник башкирського міського партизана».

23 вересня в каналі з’явився заклик підпалювати військкомати, щоби «зірвати мобілізацію і дати час утекти від неї якомога більшим призовникам». А рано-вранці 24 вересня в невеликому башкирському місті Салават (назване на честь Салавата Юлаєва, національного героя, учасника пугачовського повстання) на ґанку місцевого офісу «Єдиної Росії» підпалили гумові покришки.

«Комітет башкирського опору» повідомив про підпал удень 24 вересня після того, як новина про це з’явилася в пабліку «Пожежна спільнота | Південь Республіки Башкортостан». Адміністратори анонімного Telegram-каналу тоді написали, що акцію провели «башкирські партизани».

У ніч на 3 жовтня у Салаваті було підпалено ще один офіс. Цього разу той, що належить КПРФ. Комуністи самі повідомили про те, що сталося. За їхніми словами, вони дізналися про підпал лише 4 жовтня, коли прийшли на роботу. Перший секретар міського відділення КПРФ Віталій Сомов розповів журналістам, що, ймовірно, у кватирку кинули пляшку із запальною сумішшю.

«Комітет башкирського опору» написав про підпал лише 5 жовтня, вже після публікацій у ЗМІ. «КПРФ також підтримав агресію проти України, а отже, вони такі ж посібники злочинця Путіна», — наполягали анонімні адміністратори каналу.

За день до цієї посади «Комітет башкирського опору» висунув башкирським чиновникам і депутатам ультиматум. Анонімні активісти вимагали від представників влади зупинити акт «прихованого етноциду автохтонного населення» — мобілізацію у башкирських татарських селах. Із чиновниками та депутатами, які підтримують мобілізацію, вони пообіцяли чинити, «як із катами та м’ясниками».

Вночі 8 жовтня у райцентрі Архангельського району за 65 кілометрів від Уфи підпалили військкомат. Видання «Пруфи.рф» зі слів очевидців повідомило, що у вікно кинули пляшку з горючою сумішшю. «Комітет башкирського опору» виклав пост про підпал наступного дня, написавши, що це зробили «бійці підпільного руху».

Башкирські чиновники та силові структури підпали досі ніяк не прокоментували. Про порушення кримінальних справ і затримання підозрюваних не повідомлялося.

Хто стоїть за створенням каналу, залишається загадкою. «Верстка» не знайшла в постах жодних натяків на конкретні імена чи рухи. Наразі на каналі трохи більше 500 підписників.

Про те, що за підпалами стоять башкирські партизани, у своєму Telegram-каналі розповідав лідер башкирських націоналістів Руслан Габбасов. 10 жовтня він написав, що у республіці є підпільний рух опору. Габбасов виклав фото чоловіка в арафатці, військовій сорочці та зі зброєю, схожою на автомат Калашникова, і написав, що це башкирський партизан підпільного руху.

«Верстка» звернулася до Габбасова з проханням розповісти про партизанів і «Комітет башкирського опору». Габбасов відмовився говорити на цю тему, але дав зрозуміти, що знає творців «партизанського» Telegram-каналу. «Це реальні люди, які мають пряме відношення до Башкортостану», – сказав він.

«Башкирська політична нація»

З початку вторгнення Росії в Україну Руслан Габбасов та очолюваний ним «Башкирський національний політичний центр», або «Башнацполіт», послідовно закликають башкирів не брати участь «у братовбивчій війні двох споріднених слов’янських народів» і не ставати найманцями, «піддавшись на агітацію імперських пропагандистів».

Габбасов створив «Башнацполіт» наприкінці минулого року. Рух, по суті, став наступником найбільшої національної організації «Башкорт», яку також очолював Габбасов — 2020 року Верховний суд республіки визнав її екстремістською організацією та заборонив її діяльність. Але якщо «Башкорт» виступав за федералізацію, то активісти «Башнацполіт» із початку військових дій виступають за вихід Башкортостану зі складу Росії.

У серпні «Башнацполіт» у своєму Telegram-каналі оголосив, що башкирський національний рух розпочинає боротьбу за «Вільний Башкортостан, за побудову Башкирської політичної нації».

На своєму YouTube-каналі Габбасов розповів про політичну програму «Башнацполіту»: перший пункт — домогтися для Башкортостану суверенітету. Активісти хочуть, аби республіка вийшла зі складу Росії та стала незалежною державою зі своєю армією. Армія може об’єднатися зі збройними силами інших республік, якщо Башкортостан увійде до складу конфедерації чи союзу незалежних республік.

Основою башкирської держави, за задумом націоналістів, буде «башкирська політична нація». До неї увійдуть башкири — «провідна політична сила» — і жителі Башкортостану будь-яких інших національностей, які вважають республіку рідною домівкою, своєю батьківщиною.

Чим відомі башкирські націоналісти

43-річний Руслан Габбасов — один із найвідоміших у республіці національних активістів. Він створив молодіжний національний рух «Башкорт» у 2014 році разом із іншим молодим націоналістом Фаїлем Алсиновим.

У групі «Башкорту» у «ВКонтакті» було понад 60 тисяч підписників. Рух прославився організацією мітингів за обов’язкове вивчення башкирської мови в республіці та екологічними акціями. Лідери руху робили ставку на сільську молодь і почали відроджувати в башкирських селах йийини — традиційні народні сходи. У 2019 році на йийинах стали регулярно порушувати питання захисту шихана Куштау, який башкири вважають священною горою. На той момент шихану загрожувало знищення — його хотіла зрити «Башкирська содова компанія», у якої виснажувалися джерела сировини.

У травні 2020 року за позовом прокуратури Верховний суд республіки визнав «Башкорт» екстремістською організацією. В обґрунтуванні позову відомство стверджувало, що націоналісти використовують йийини для «закликів до екстремістської діяльності та залучення нових учасників». Фаїль Алсинов, який обіймав у «Башкорті» посаду голови, пов’язував судовий процес проти організації з активною діяльністю націоналістів із захисту Куштау. «Через те, що за нами йшов народ», — говорив Алсинов.

Через три місяці Габбасов та Алсинов разом із іншими башкирськими активістами організували масовий протест на горі Куштау.

Декілька тисяч активістів вступили в силове зіткнення з охоронцями «Башкирської содової компанії» та поліцією. Голова Башкортостану Радій Хабіров, який заявляв, що віддасть гору під сировину, навіть якщо його «будуть ламати і викручувати», приїжджав на гору для переговорів і запрошував націоналістів на офіційну зустріч для врегулювання конфлікту. Але активісти погодилися розійтися, тільки коли Хабіров пообіцяв, що Куштау не розроблятиметься, і попросив Мінприроди Росії надати шихану охоронний статус.

За кілька місяців після подій на Куштау в колишніх активістів «Башкорту» пройшли обшуки. Чотирьох активістів відправили до СІЗО у справі про хуліганство та зберігання зброї чи боєприпасів. Восени 2021 року Габбасов, побоюючись кримінального переслідування, поїхав до Литви, а навесні отримав там політичний притулок. У вересні 2022 року управління МВС по Башкортостану порушило проти нього кримінальну справу щодо створення екстремістської спільноти (частина 1 статті 282.1 КК).

Фаїль Алсинов залишився у Росії. Він став менш активним у публічному просторі, але брав участь у акціях протесту. Навесні його двічі затримували через акції в республіці — вдруге через мітинг проти незаконного видобутку золота в Баймакському районі. Тоді його допитали співробітники Центру з протидії екстремізму при МВС, які цікавилися, чи Руслан Габбасов координує протести в Баймаку і чи впливають «проукраїнські сили» на протестну активність у республіці.

Після оголошення мобілізації Алсинів написав кілька антивоєнних постів на своїй сторінці «ВКонтакті», де має майже дев’ять тисяч підписків. Наприкінці вересня в Уфі його автомобіль зупинили співробітники ДПС. Вони затримали Алсинова й доправили до суду з протоколом про опір поліції. Суд повернув справу поліції через грубі порушення у протоколі.

Нова тактика націоналістів

Після оголошення мобілізації у каналі «Башнацполіт» почали з’являтися заклики «йти в підпілля і вести партизанську війну проти путінської влади, наближаючи її крах». Також активісти запропонували для розповсюдження макети листівок. На одній зображений башкир у традиційній лисячій шапці й із гвинтівкою, на іншій — у тюбетейці й із гвинтівкою. Напис на листівці російською закликає башкирів боротися за незалежність.

Крім цього, «Башнацполіт» опублікував добірку фотографій листівок з іншим дизайном, які вже розклеєні на зупинках у селах і містах республіки. На них напис уже башкирською мовою. Автори листівок пишуть, що в республіці створюється «таємна збройна організація». Башкирам вони пропонують «створювати автономні організації, озброюватися і чекати на вказівки», які «прийдуть від усім відомої людини».

10 жовтня Габбасов написав у своєму Telegram-каналі на 2700 осіб, що націоналісти приступають до створення в республіці Башкирського війська. Посаду він супроводжував фотографією готових шевронів, які, за його словами, носитимуть майбутні воїни. Шеврони виглядають як сині шестикутники з ісламськими символами — півмісяцем та зіркою.

«Башкирський національний рух не став вигадувати нічого нового і повернувся до відзнак часів Башкирського війська Першої Башкирської республіки», — написав Габбасов.

Шеврони справді схожі на відзнаки, які носили службовці башкирського війська часів Громадянської війни.

Першою Башкирською республікою націоналісти називають автономію Башкурдистан. Вона була оголошена в листопаді 1917 року і включала частину земель сучасного Башкортостану, Челябінської й Оренбурзької областей.

Башкурдистан мав своє військо, воно воювало з більшовиками. 1919 року лідери республіки уклали угоду з радянською владою і башкирське військо увійшло до складу Червоної Армії, а Башкурдистан став Башкирською Автономною Радянською Соціалістичною Республікою. 1990 року вона прийняла Декларацію про державний суверенітет, потім отримала сучасну назву, уклала з Москвою Договір про розмежування повноважень і стала частиною Росії.

16 жовтня Руслан Габбасов написав, що військо формується, люди проходять ретельну перевірку. Декілька людей, за його словами, вже «присягнули на вірність Вільному Башкортостану». Активіст опублікував текст присяги. Той, хто вступає в башкирське військо, має поклястися у вірності «вільному Башкортостану», «народу й уряду Башкортостану», «бути хоробрим і пильним воїном, нещадним до ворогів Батьківщини». Клятва закінчується словами у тому, що й воїн порушить присягу, його «осягне сувора кара у всій суворості закону і зневага народу Башкортостана».

Наступного дня «Башнацполіт» опублікував на своєму каналі пост зі своїм сценарієм захоплення влади в республіці. У ньому йдеться про те, що башкирське військо стане боєздатною силою до моменту, «коли впаде режим полковника Путіна». Глава республіки Радій Хабіров, за словами активістів, буде зміщений із посади, оскільки «Башкирський національний рух і Революційний комітет Башкортостану ніколи не погодяться на те, щоб при владі залишився вірний путінець Хабіров».

«Не хочуть воювати за імперію»

Габбасов розповів «Верстці», що після оголошення мобілізації багато колишніх активістів забороненого «Башкорту» поїхали з Росії до Казахстану. Ті, хто залишився, вирішили ховатися.

«Вони не хочуть воювати за імперію. Вони вважають, що це не наша війна, — каже Габбасов. — Чому башкири мають помирати за „русскій мір“ десь в Україні? Українці нам нічого поганого не робили, а імперія завжди нас душила. Вони душили нашу башкирську мову, вони садили наших лідерів. Чому ми зараз маємо за них воювати?».

Башкортостан лідирує у Приволзькому федеральному окрузі за кількістю загиблих в Україні місцевих мешканців.

Башкирській владі вдається набирати добровольців у регіональні загони та виконувати план із мобілізації, тому що вони «користуються довірливістю башкирського народу та грають на „патріотичних струнах“», вважає Габбасов. На його думку, на руку владі й те, що башкири є історично воєнізованим народом і брали участь у всіх війнах на боці імперії.

«Влада постійно нагадує про „північних амурів“ — як башкири захищали країну під час війни 1812 року — або згадують генерала Шаймуратова та його кінноту, яка билася під час Великої Вітчизняної війни», — наводить приклади активіст.

Той факт, що головний національний герой башкирів Салават Юлаєв був учасником повстання і воював проти імперії, не бентежить жителів республіки, які йдуть на війну, зазначає Габбасов. «У простого башкира, не націоналіста, все двояко в голові, — вважає активіст. — Одночасно є Шаймуратов і “північні амури”, і Салават Юлаєв. Головне, що всі вони воювали».

На думку Габбасова, воєнізованість башкирів може обернутися проти влади. Він стверджує, що бачить, як жителі Башкортостану, що вагаються в позиції щодо війни, все більше симпатизують націоналістам, коментарі і пости місцевих жителів стають дедалі більш антиурядовими, а національно-орієнтовані паблики поповнюються новими підписниками. Якщо Росія програє війну, національний рух посилиться стократно, не сумнівається Габбасов.

«Якщо війна затягнеться і башкири зрозуміють, що їх як гарматне м’ясо кидають на забій, вони можуть розчаруватися», — каже активіст. Він припускає, що, повернувшись із війни, ці люди можуть приєднатися до башкирського національного руху.

Протестний регіон

Політолог Аббас Галлямов, який кілька років пропрацював в адміністрації екс-глави республіки Рустема Хамітова, розповідає, що башкирських націоналістів останніми роками фінансували кілька великих місцевих бізнесменів.

«Наскільки я знаю, ці бізнесмени підтримували їх і останній рік, — каже політолог. — Це башкирські підприємці, які незадоволені тим, що відбувається в країні. Деякі з них на погляди націоналісти і щиро підтримують ідеологію тих, кому допомагають».

Анонімний «Комітет башкирського опору», найімовірніше, налічує невелику кількість активістів, вважає Галлямов. «Але така організація і не може бути масовою, — додає він. — Для неї важливо зберегти конспірацію. А масові прихильники до неї прийдуть згодом, коли система почне руйнуватися».

На думку політолога Дмитра Орєшкіна, Башкортостан «стає першою ластівкою серед республік, які заявляють про боротьбу за незалежність». «За 30 років у республіці сформувалася нова група башкирської інтелігенції, яка боротиметься за домінуючі позиції в політиці, використовуючи риторику про те, що башкири пригнічений і обдурений, а в душі чистий і шляхетний народ», — каже Орєшкін.

Через цю фазу, продовжує він, «пройшли всі — Казахстан, Азербайджан». «Важливо, що зараз це ініційований не згори, а знизу процес. У цьому новизна, щирість і небезпека такого руху. Тому що вони справді вірять, що борються за ідеали свободи. Але, зазвичай, коли такі борці перемагають, виходить авторитарний режим султанського типу, — попереджає Орєшкін. — Путінська стратегія веде до розпаду країни. Він розпочав війну і відчинив ворота для таких процесів. Помилки кремлівської влади дають зараз їм потужний стимул».

Глава республіки Радій Хабіров опинився у скрутній ситуації, вважає політолог. «Свого часу [перший президент Башкортостану Муртаза] Рахімов використав башкирських націоналістів, аби лякати Кремль: „Якщо ви мені не поступитеся, ображений башкирський народ повстане і ми не зможемо його утримати“. Хабірову ніхто на Путіна тиснути не дозволить, і національний рух явно ініційований не ним, — каже Орєшкін. — Але ж чекісти на нього зараз уважно дивляться. Якщо все так і відбуватиметься, їм чи політичним конкурентам Хабірова дуже легко звинуватитиме його в тому, що він симпатизує націоналістам. Хабіров зробив ставку на Кремль, він поставлений Кремлем, а тепер йому треба буде якось вирішувати ситуацію, домовлятися з національними лідерами нового націоналізму і тиснути на них, якщо вони не захочуть іти на домовленості з ним».

Влада республіки заяви башкирських націоналістів публічно не коментує.

Віце-спікер Курултаю (парламент Башкортостану), єдинорос Рустем Ахмадінуров, який входить до найближчого кола Радія Хабірова, сказав «Верстці», що «діяльність так званого руху „Башнацполіт“, як мені здається, підпадає під дію законодавства про екстремістську діяльність». «Сподіваюся, правоохоронні органи дадуть цьому відповідну правову оцінку», — додав він.