Час дерусифікації Росії

Детатаризацію, деерзянізацію, демокшанізацію, деудмуртизацію… й інші «денацифікації» ми проходимо вже кілька століть.

Настав час дерусифікації Росії.

Комусь про це треба було першим заявити. Прагнення до незалежності — це добре, але рашизм завжди ставитиме палиці в колеса національних рухів. Навіть після розпаду РФ. Тому саме дерусифікація Росії та ПостРосії нам потрібна. Прагнути до того, щоб дерусифікувався весь простір навколо нас, а не лише рідна республіка — допомагати сусідам у такій справі: наставляти, підтримувати.

Дерусифікація не лише у мовному плані, а й у культурному, політичному та навіть історичному. У майбутньому доведеться повністю переосмислити історію наших народів, тому що ми її знаємо переважно з нечисленних уцілілих артефактів, а також зі слів тих самих росіян із компанією. Те ж саме й із культурою. За століття життя під окупацією вона поступово дедалі більше примітівізувалася і маргіналізувалася, зокрема і з допомогою самих росіян, яким вигідна конкуренція культур.

Дерусифікація має поширитися на всю планету. Тому що інші народи дивляться на нас, нашу історію та культуру крізь призму русского міра, і ця призма все спотворює.