Башкорти й татари Поволжя цілих 16 років проводили народний Сабантуй у Криму

Сьогодні національне свято татар і башкортів. До окупації півострова Москвою Крим був найближчою територією (крім Казахстану), де можна було без нагляду Москви відсвяткувати (https://korrespondent.net/ukraine/events/861286-tatary-i-bashkiry-v-simferopole-otmetili-sabantuj) народне свято татар і башкортів так, як хочуть народи, а не як вказує генеральна лінія партії держави-окупанта. Свято проходить улітку, Крим був курортом — тому на святкуванні були присутні не тільки татари та башкорти, що проживають у Криму, а й багато тих, хто спеціально приїхав із республік Ідель-Уралу в період літніх канікул і відпусток.

На цьому святі також зачитували вітання від президентів Татарстану та Башкортостану — кримські вихідці з Поволжя й Уралу намагалися бути причетними до своїх історичних батьківщин.

Свято у сімферопольському парку Салгірка організовувалося Кримською республіканською асоціацією татар «Ідель» під керівництвом Ільнура Теміргалієва за підтримки Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах міжнаціональних відносин та депортованих громадян. За словами Ільнура, в Криму тоді проживало 11 тисяч татар Поволжя та близько 500 башкортів. Манкурт Теміргалієв, який пізніше зрадить і татар, і башкортів, тоді говорив зовсім інше, ніж зараз.

«Ми всі живемо у дружбі, у нас немає суперечностей на національній основі й інших суперечностей. Держава (Україна — прим. ред.) по можливості нам допомагає, і з боку держави ми не бачимо жодних перешкод, щоб ми, як поволзькі татари, не могли говорити рідною мовою», — запевняв голова асоціації, який нині співпрацює з окупаційною адміністрацією, що перетворила святкування Сабантуя на агітаційно-пропагандистський захід. Член Всесвітнього конгресу татар, він вирішив робити все, щоб побудувати кар’єру на сльозах татарського народу, тому багато татарських організацій різних країн відмовилися якось із ним співпрацювати.

Багато з татар і башкортів, що проживали тоді в Криму, залишили півострів після початку окупації. Їхнє місце зайняли не лише приїжджі росіяни, а й приїжджі з Татарстану і Башкортостану, які пройнялися кремлівською пропагандою «Кримнаш». Із моменту окупації півострова кількість татарського та башкирського населення на ньому різко зросла кількісно, ​​але не якісно — Москва активно сприяє тому, щоб народи зривалися зі своїх місць, виїжджали, перемішувалися та зникали.