Керівництво Республіки Мордовія закликали відкрити ерзянську гімназію

Головний старійшина (Інязор) ерзянського народу Сиресь Боляєнь звернувся до Уряду Республіки Мордовія з вимогою відкрити в Саранську ерзянську гімназію. Він переконаний, що фіно-угорські народи Росії стоять на межі цілковитого зникнення через агресивну політику асиміляції, запроваджену Москвою.

«Наш народ перебуває під потужним асиміляційним тиском. Чимало ерзян, яким сьогодні 20-40 років, володіють рідною мовою лише на примітивному розмовному рівні. Вони не вміють писати ерзянською. Інші взагалі не знають своєї мови. Це стосується молодих сімей навіть у цілковито ерзянських селах. Русифікація набрала таких обертів, що для остаточного знищення нашої мови владі достатньо просто утримувати поточну ситуацію. Мовляв, вчіть своїх дітей ерзянської, розмовляйте ерзянською в сім’ях! Це рідкісний цинізм! На розвиток і утвердження російської мови виділяються космічні суми з бюджету, натомість ерзянську мову чиновники пропонують рятувати в колі сім’ї. Ерзянська гімназія – це невідкладні ліки для нашої нації. Не буде гімназії – не буде середовища у якому розвиватиметься мова, література, освіта! Москві варто зачекати ще 15-20 років, щоб відбулося «остаточне вирішення» не лише ерзянського, але й марійського та удмуртського питання. Гадаю, що це добре усвідомлював Альберт Разін. Саме тому він вдався до самоспалення. У нас просто немає часу!», – коментує мотиви свого звернення Сиресь Боляєнь.

19 вересня ерзянський Інязор звернувся до члена Парламентської асамблеї Ради Європи від Естонії Ееріка-Нійлєса Кросса з проханням дати оцінку національній політиці Російської Федерації, дотриманню прав людини, зокрема і прав автохтонних фіно-угорських народів на здобуття освіти рідними мовами.

10 вересня в столиці Удмуртської Республіки м. Іжкар (Іжевськ) вчинив самоспалення вчений Альберт Разін. Він вимагав захистити удмуртську націю та її мову.

У січні 2019 р. Консультативний комітет рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти висловили стурбованість «зростаючим домінуванням російської мови» за одночасної «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».