Естонія продемонструвала нездатність презентувати та захищати інтереси фіно-угорських народів

«Вільний Ідель-Урал» завжди з цікавістю і великим хвилюванням стежить за розвитком національних рухів споріднених народів: тюрків та фіно-угрів.

Світ дедалі більше глобалізується, створюються нові наднаціональні структури, формуються геополітичні союзи, а це означає, що фіно-угорським і тюркським народам – автохтонним мешканцями регіону Ідель-Урал – важливо підтримувати контакти зі своїми братами закордоном, аби не лишитися сам на сам із Москвою та її загрозами.

Хоча ми і не покладали великих надій на VIII Всесвітній конгрес фіно-угорських народів, що відбувся в Естонії, все ж очікували, що цей захід стане міжнародним правозахисним майданчиком, на якому обговорюватимуть проблеми ерзян, мокшан, марі, удмуртів. Оскільки проблеми корінних народів Російської Федерації спільні і мають єдину природу – імперську антинаціональну політику Кремля, – ми були переконані, що Конгрес стане цікавим не лише для фіно-угрів. Підбадьорювало й те, що захід приймала Естонія – демократична європейська держава.

Однак, ще на етапі підготовки стало очевидним, що представники фіно-угорських народів Російської Федерації та організатори Конгресу мають принципово різні цілі. Перші жадають заявити про свої проблеми і привернути увагу міжнародної спільноти до катастрофічної ситуації із дотриманням базових прав людини в РФ. Вони сподівалися на заступництво Конгресу, на публічні заяви, у яких засуджуватиметься національна політика Москви і висловлюватиметься підтримка національним рухам. Натомість організатори мали іншу філософію – «Як би чого не сталось». Для цього на Конгрес не було допущено делегатів від ерзянського народу. Головний старійшина ерзян Сиресь Боляєнь був змушений проводити брифінг на ґанку Естонського національного музею, адже йому було відмовлено не лише в праві голосу, але й у виступі з трибуни Конгресу.

З публічною критикою Конгресу виступив редактор сайту MariUver Васлі Ніколаєв. Він надіслав Консультативному комітету листа із пропозиціями зміни Регламенту, оскільки вибори делегатів марі на Конгрес перебувають під повним контролем російської влади. Однак ані пропозиції ерзян, ані марійців не були озвучені на Конгресі.

Колись авторитетний міжнародний з’їзд перетворився на фольклорно-розважальний вечір зі співами і танцями, порожніми розмовами про «потребу збереження національного розмаїття». Водночас організатори заходу ретельно уникали тем, що могли роздратувати Москву:

– самоспалення Альберта Разіна і причини, що штовхнули удмуртського вченого на такий вчинок;

– відсутність швидкого та ефективного розслідування вбивства саамського діяча Євгена Юшкова;

– обмеження суверенітету національних республік, спроби їх штучного об’єднання;

– витіснення державних мов Марій Ел, Удмуртії та Мордовії зі шкільної освіти;

– нові переслідування послідовників Марійської традиційної релігії;

– відмова влади у створенні ерзянської гімназії в Саранську;

– втручання влади Мордовії в роботу Атянь Езєм (ради старійшин ерзянського народу);

– обмеження державних мов національних республік у використанні латинської абетки тощо.

У підсумковій резолюції VIII Всесвітнього конгресу фіно-угорських народів, серед набору беззмістовних конструкцій все ж згадується про проблеми. «Всесвітній конгрес став майданчиком для усвідомлення міжнародним співтовариством проблематики угорців, що мешкають на своїй батьківщині і в сусідніх з Угорщиною державах», – зазначається у підсумковому документі. Про проблеми фіно-угорських народів Російської Федерації в резолюції немає жодних згадок.

Нагадаємо Консультативному комітету, що держави-сусіди Угорщини створили для угорської меншини такі права, про які покійний Альберт Разін в Удмуртії навіть мріяти не міг: власні політичні партії і представництво в органах влади, можливість для критики уряду і опозиційної діяльності, ЗМІ угорською мовою, угорські навчальні заклади, національні товариства і релігійні організації.

«Вільний Ідель-Урал» змушений констатувати, що VIII Всесвітній конгрес фіно-угорських народів продемонстрував небажання трьох фінно-угорських держав представляти інтереси своїх бездержавних братів. Модель поведінки, яку пропонує Конгрес: не помічати, не говорити, не вирішувати проблем фіно-угорських народів Російської Федерації – ми розглядаємо як прояв слабкодухості.  

«Вільний Ідель-Урал» закликає фіно-угорських активістів, відданих ідеалам свободи та дотримання прав людини, вимагати від Консультативного комітету рішучих, зокрема і політичних кроків на захист пригноблених братів у Російській Федерації. Паралельно, не полишаючи надій реформувати Конгрес, ми пропонуємо розглянути можливість створення інших міжнародних майданчиків, на території країн, що не бояться підставити плече національним рухам. На нашу думку однією з таких країн може бути Литва, що демонструє послідовність та рішучість у реалізації власної зовнішньої політики.