Дні споріднених народів закінчилися дискусією письменників

Вчора, 31 жовтня, завершилось відзначення Днів споріднених народів – державного свята в Естонії.

Заключним заходом цьогорічних відзначень стала дискусія фінно-угорських письменників у Національній бібліотеці Естонії, повідомляє фундація Fenno-Ugria.

Літературний вечір розпочався виступом відомого естонського письменника і сценариста Арво Валтона, який дав огляд становища фінно-угорської літератури, присвятивши окрему увагу удмуртській літературі, зокрема її поезії. Валтон зазначив, що деякі фінно-угорські народи, такі як нганасани, вже створили власну літературу, яка була недоступною ще кілька десятиліть тому. Однак зараз з’явився алфавіт, що відкрив шлях до письмової творчості.

“Літературний плюралізм може нічого не означати”, – сказав Валтон. “Навіть дуже маленькі нації можуть мати дуже великих письменників”. Як приклад Валтон вказав на покійного мансійського письменника Ювана Шесталова, який був і залишається найпотужнішим, найвидатнішим і найсучаснішим фіно-угорським письменником Росії.

Марійська письменниця Раїса Сунгурова розповіла про нові видання марійською мовою, зазначивши, що наклади сучасної марійської книги незначні. Марійці дедалі рідше використовують рідну мову, а російська влада скорочує підтримку марійської літератури. Письменниця видавала свої поетичні збірки власним коштом або за підтримки естонської держави. Продати ці поетичні збірки досить складно, адже людей, які володіють марійською на високому рівні, не так вже й багато. Для того, щоб вірші поширювались, Раїса подарувала три примірники своєї поезії кожній бібліотеці в регіоні Марімаа.

Юван Шесталов, якого виховував Валтон, народився 22 червня 1937 року в Ханти-Мансійському автономному окрузі, в селі Камратка. Він помер 5 листопада 2011 року. Шесталов був письменником Мансі, який писав і мансійською, і російською мовами. Після розвалу Радянського Союзу Шесталов назвав себе шаманом. Естонською мовою він видав книги «Пісні Тайги та Тундри. Поезія Мансі для дошкільнят» (1978), «Слухай моє заклинання» (2010) та «Коли мене сонце розбудило» (1984).

На літературному заході також виступили письменники Юрген Русте (естонець), фінська письменниця Еса Гірвонен, марійська письменниця Раїся Сунгурова та Енді Віллоубі, англійський письменник, який цікавиться фінно-угорською культурою.

Нагадаємо, що з нагоди Дня фіно-угорських народів естонський міністр культури Тиніс Лукас надіслав привітання своїм колегам з Фінляндії та Угорщини, проігнорувавши Москву.

Традиція відзначення Дня фіно-угорських народів в Естонії започаткована 1931, в 1988 вона була відроджена. З 2011 День фіно-угорських народів відзначається в третю суботу жовтня і є в Естонії національним святом.

Крім естонців, фінів і угорців фіно-угорські корені мають ерзя, мокша, марійці, удмурти, комі, ханти, мансі, сету, іжора, вепси, карели, саами, і менш чисельні народи, що проживають на території РФ. У 2019 День фіно-угорських народів в Естонії присвячений Міжнародному року мов корінних народів Організації Об’єднаних Націй.