Оренбурзький коридор
Наразі Республіки Ідель-Уралу, крім кордонів між собою, з усіх боків оточені іншими регіонами Російської Федерації. Ідель-Урал не має виходу ні до зовнішніх морів, ні до будь-якої незалежної держави світу, окрім РФ.
Якщо уважно поглянути на мапу, неважко помітити, що найближчим закордонням для Ідель-Уралу є Казахстан. Республіку Башкортостан відокремлюють від Казахстану дві російські області – Оренбурзька на півдні і Челябінська на сході.
Історія свідчить, що колись Башкортостан і Казахстан мали спільний кордон.
Сто років тому башкири і казахи на хвилі розпаду колишньої Російської імперії проголосили свої національні республіки. Місто Оренбург було одним з найважливіших центрів казахського національно-визвольного руху (Алаш). У вересні 1918 року в Уфі відбулася державна нарада башкирських і казахських представників. На порядку денному стояло питання про створення федерації. Наявність спільного кордону між республіками сприймалося як щось само собою зрозуміле.
Після більшовизації, на місці демократичних національних держав башкир і казахів виникли автономні радянські республіки в складі РРФСР. Оренбург став столицею Киргизької АРСР (так у той час називали Казахстан; не плутати з сучасним Киргизстаном), яка межувала на півночі з Башкирською АРСР.
1925 року більшовицьке керівництво вилучило Оренбурзьку губернію зі складу радянського Казахстану, передавши її безпосередньо РРФСР. Утворився так званий “Оренбурзький коридор”, що розділяє дві тюркські республіки. Надалі, внаслідок рішень з “уточнення кордону”, він неодноразово розширювався.
“Сталінська” конституція 1936 року підвищила статус окремих автономних республік до рівня союзних. Серед інших підвищився статус і Казахстану. Згідно з конституцією, союзні республіки мали право вільного виходу з СРСР. Щоб реалізувати таку можливість, вони повинні були мати спільний кордон з зовнішніми державами. Через наявність “Оренбурзького коридору” Башкортостан не підходив під цей критерій — навіть якби ряди СРСР покинув Казахстан. Отже, Башкирська республіка залишалася в статусі АРСР, хоча за територією і населенням була порівнянна з багатьма союзними.
Норма про «вільний вихід з СРСР» перейшла і в наступну радянську конституцію 1977, однак до початку “Перебудови” залишалася лише голослівною декларацією. Все змінилося в кінці 1980-х, коли масові національні рухи в підсумку привели до «параду суверенітетів». Казахстан здійснив свій історичний вибір, проголосивши незалежність в грудні 1991 року.
Якби більшовики не забрали в Казахстана Оренбурзьку губернію, зараз Ідель-Урал межував би із зовнішнім світом, що вельми сприятливо б позначалося на перспективах розвитку Республік. Утім, світова практика знає випадки, коли навіть незалежні держави перебувають у статусі анклавів. Маленькі Ватикан і Сан-Марино з усіх боків оточені Італією. Точно так само й більше Лесото межує лише з ПАР.
Ілюстрація – фрагмент мапи європейської частини СРСР 1924 року з офіційної доповіді делегації британських профспілок у Росії.
Напишіть відгук