Захисників башкирської мови визнали екстремістами

Верховний суд Республіки Башкортостан визнав громадську організацію «Башкорт» екстремістською і заборонив її діяльність.

Про це повідомляє журналіст «Idel.Реалії» Артур Асаф’єв. На початку лютого стало відомо, що прокуратура Башкортостану звернулася до суду з позовом про визнання «Башкорта» екстремістською організацією і заборону її діяльності. Раніше, в грудні 2019 року, наглядове відомство винесло «Башкорту» попередження «про неприпустимість здійснення екстремістської діяльності».

Претензії прокуратури, серед іншого, базувалися на твердженні, що в діяльності організації «беруть  активну участь Сагіт Ісмагілов, Фанзіль Ахметшин, Айрат Дільмухаметов, раніше засуджені за злочини екстремістської спрямованості», і що за участю згаданих людей «на території Республіки Башкортостан організовуються масові публічні заходи з метою здійснення закликів до екстремістської діяльності і залучення до неї нових учасників». Також було заявлено, що, згідно висновків «історико-психолого-лінгвістичного дослідження» фахівців Башкирського державного університету, «їїни» (башкирські громадські віча), проведені «Башкортом», насправді, «такими не є».

Невдовзі після проведення «історико-психолого-лінгвістичного дослідження» прокуратура направила до Верховного суду республіки позов про визнання організації екстремістською і заборону її діяльності.

Для того, щоб якось обґрунтувати свої твердження про «екстремістську» діяльність «Башкорта», наглядове відомство зібрало в один «пакет» всі претензії, які висувалися до організації правоохоронними органами за останні два роки. Почали з мітингу на захист башкирської мови, проведеного «Башкортом» у вересні 2017 року. Прокуратура охарактеризувала його, як «провокаційний», і заявила, що у виступах його учасників «містяться висловлювання, що мають лінгвістичні і психологічні ознаки розпалення ненависті і ворожнечі», зокрема, «щодо осіб небашкирскої національності». Прокуратура, в якості провини, озвучила і «негативну оцінку представників законодавчої та виконавчої влади» та «формування вкрай негативного психологічного образу глави РБ (цю посаду тоді займав Рустем Хамітов), і в його особі держави загалом». У позові прокурори також згрупували всі накладені останнім часом на активістів штрафи за участь в «несанкціонованих» публічних заходах.

«Башкорт» обвинуватили також у виступі її колишнього очільника Фаїля Алчинова на курултаї башкир у квітні 2019 р. в Зілаїрському районі Башкортостану, де обирали делегатів на V Всесвітній курултай башкир. Держобвинуваченням, пославшись на дослідження експертів Башкирського державного університету, було заявлено, що Алчинов, виступаючи, «закликав до відокремлення республіки від РФ», нібито, вимовивши наступну фразу: «На Курултаї треба ухвалити рішення про самостійність Башкортостану від Росії».

Процес у справі «Башкорту» почався у лютому 2020 року і був перерваний у середині березня через обмежувальні заходи в суді, у зв’язку із поширенням коронавирусної інфекції. Слухання справи відновилося 18 травня і з того часу проводилось щодня. Преса і громадськість, за розпорядженням судді, в зал засідань не допускалися.

В запереченнях на позов юристи, що представляють інтереси «Башкорта», заявили, що прокуратурою «не підтверджені і не доведені законні підстави для звернення з вимогами про визнання організації екстремістською і заборону її діяльності… не підтверджена і не доведена законність втручання влади в реалізацію членами «Башкорта» своїх невід’ємних прав на свободу зборів і висловлювання думок із суспільно-значущих питань».

Захист підкреслив, що визнання організації «Башкорт» екстремістською і заборона її діяльності є заходом, «не адекватною обставинам», оскільки «поставить широке коло осіб під загрозу кримінального переслідування, спричинить охолоджуючий ефект щодо всього національного руху башкир, а також всіх громадських активістів в Республіці Башкортостан».

Адвокати «Башкорта» вимагали визнати наданий прокуратурою протокол Курултаю башкирів Зілаїрського району де, буцімто, була зафіксована вимовлена ​​Алчиновим фраза підробкою. Юрист Гаріфулла Яппаров заявляв, що наданий наглядовим відомством протокол, та ще й російською мовою, «виконаний з великими спотвореннями» і просив суд викликати в якості свідків осіб, які були присутні на курултаї в Зілаїрському районі і керували його проведенням. Також представники «Башкорта» вимагають викликати до суду в якості свідків співробітників Центру з протидії екстремізму МВС по Башкортостану, які здійснювали в 2017-2019 роках фіксацію інтернет-сторінки «Башкорта» у соціальній мережі «ВКонтакте». На підставі цієї «фіксації» прокуратура дійшла висновку, що на сторінці містяться «екстремістські висловлювання». Однак, практично всі клопотання захисту були судом відхилені; викликані свідки, пославшись або на хворобу, або на службову необхідність, до суду не з’явилися.

В сьогоднішніх судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях. Прокуратура просила суд позов задовольнити, захист наполягав на його відхиленні в повному обсязі.

Суддя Верховного суду Гузель Фархутдінова ухвалила рішення всього лиш за 20 хвилин. Оголошена була лише резолютивна частина постанови; мотивувальна частина буде вручена учасникам процесу не раніше 1 червня.

Захист «Башкорта» має намір оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.