Становище удмуртської мови можуть розглянути в ПАРЄ

Ерзянський Інязор Сиресь Боляєнь звернувся до голови української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, народного депутата України Єлизавети Ясько.

У своєму листі головний старійшина ерзян просить винести на обговорення ПАРЄ тему дотримання прав фіно-угорських народів Російської Федерації.

Сиресь Боляєнь розповідає українському політику про самоспалення вченого, заслуженого діяча науки Удмуртської Республіки Альберта Разіна, який в такий радикальний спосіб намагався привернути увагу до катастрофічного становища, у якому опинився удмуртський народ.

Ерзянський лідер просить Єлизавету Ясько «використати високе становище для захисту фіно-угорських народів Російської Федерації, для захисту основоположних прав людини». Серед іншого Інязор пропонує:

  1. Доручити Комітету з правових питань та прав людини ПАРЄ вивчити обставини за яких Альберт Разін був змушений вдатися до такої страшної форми протесту.
  2. За результатами моніторингу дати оцінку національній політиці Російської Федерації, дотриманню прав людини, зокрема і прав автохтонних фіно-угорських народів на здобуття освіти рідними мовами.

«Влада РФ прагне чимскоріше забути про самоспалення Разіна. Його політична маніфестація, його публічний спротив русифікації удмуртів – це вкрай неприємна для Москви тема. Разін спалив себе не заради співчуття, а для того, аби його смерть допомогла нам, фіно-угорським народам, привернути увагу до нашого вкрай тяжкого становища. Я звертався до естонської делегації у ПАРЄ. На жаль, відповіді так і не одержав. Тепер намагаюся домогтися реакції українців», – коментує своє звернення до Єлизавети Ясько ерзянський Інязор.

Нагадаємо, що 10 вересня удмуртський науковець, активіст національного удмуртського руху Альберт Разін здійснив самоспалення біля парламенту Удмуртської Республіки в Іжкарі. Поруч з ним були виявлені транспаранти, в яких він вимагав врятувати удмуртський етнос: «І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти».

У січні 2019 Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував РФ за національну політику. Експерти висловили стурбованість «зростаючим домінуванням російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».

Після заяви В. Путіна про неприпустимість примусу вивчати нерідні мови, державні мови національних республік федерації, крім російської, перестали бути частиною обов’язкової шкільної програми. Це викликало хвилювання в низці республік Поволжя: наприклад, представники татарської, башкирської, чуваської громадськості вимагали відстояти обов’язкове викладання їхніх мов, бо в іншому випадку, на їхню думку, зникнення мов народів РФ може прискоритися.

admin

Напишіть відгук